Реалізація стратегії регіонального розвитку Кіровоградської області: проблеми, досягнення та перспективи

Круглий стіл, який відбувся у Кіровоградському прес-клубі був присвячений Стратегії економічного та соціального розвитку Кіровоградської області на 2013‑2020 роки. Це документ, який має бути “дорожною картою” Кіровоградщини, але, на жаль, не користується великою увагою ані ЗМІ, ані, принаймні, активного населення області. Під час круглого столу експерти, журналісти та громадські діячі обговорили, як можна вплинути на цей процес.

Доленосний документ був затверджений Рішенням Кіровоградської обласної ради ще 21 грудня 2012 року, але на початку 2015 депутати внесли до нього зміни. Експертка Асоціації регіональних аналітичних центрів Ольга Гріднєва, яка перезентувала результати моніторингу розробки та реалізації Стратегії економічного та соціального розвитку Кіровоградської області на 2013‑2020 роки, зазначила, що процес доопрацювання Стратегії мав ті ж вади, що й первісна розробка: недостатнє залучення громадськості до розробки документа. За паганою традицією робочу групу, яка працювала над змінами і доповненнями до Стратегії, сформували з представників обласної влади, залишивши осторонь представників зацікавлених сторін – бізнесу, громадських організацій, та місцевого самоврядування. Сумно, але факт: вкотре чиновники самостійно вирішують, куди рухатись у ровитку нашого краю.

Інше питання, якому приділили  увагу у дискусії – це питання реалізації Стратегії. За чинним порядком, виконання Стратегії має відбуватися у відповідності до розробленого плану. Такий документ також є, і наразі чинною є також друга редакція. Перша спроба була скоріш формальністю, яку поспішали зробити “для галочки”, адже чітких відповідей на питання, як і куди ми рухатимемося найближчі кілька років та яких результатів хочемо досягнути, із плану реалізації з’ясувати не можна було.  З точки зору змістовного наповнення, друга редакція плану, це, безперечно, крок вперед. Проте, щодо окремих проектів, які включені до плану реалізації Стратегії, можна і треба дискутувати. Якість їх представлення – низька, відчувається, що зібрані пропозиції були переважно із бюджетних установ, райрад та профільних управлінь. Деякі проекти ввійшли до плану у, так би мовити, “первозданному” вигляді, без елементарної уніфікації. Щодо того, що детально цей план нвряд чи вичитувався, свідчить, наприклад, відсутність ключових параметрів по певним проектами: виконавців, очікуваного ефекту тощо. В деяких взагалі є  пряма мова від представників установи, яка, очевидно, ці проекти розробляла.  Безперечно, це стосується не всіх розділів, проте такі вади – свідчення низької уваги до заявок і з боку чиновників у тому числі.

Учасники круглого столу одностайно прийшли до висновку, що найближчі два роки громадськість має контролювати виконання плану, щоб у пріоритеті влади були саме ті програми та проекти, які є дійсно важливими для Кіровоградщини.


Захід проводився в рамках проекту «Регіональна політика в Україні: громадський моніторинг стратегій регіонального розвитку», який реалізується Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень (м. Чернігів) у партнерстві з Кіровоградським прес-клубом у складі Асоціації регіональних аналітичних центрів, Інститутом громадянського суспільства, Всеукраїнською асоціацією органів місцевого самоврядування «Українська асоціація районних та обласних рад», Офісом Ради Європи в Україні за підтримки Європейського Союзу.

 

Залишити коментар

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*