«Агроекспо-2018»: Продати українське

Шоста міжнародна агропромислова виставка «Агроекспо», яка увійшла в десятку найбільших в Європі, пройшла з 26 по 29 вересня в обласному центрі Кіровоградщини.

125 тисяч квадратних метрів виставкової площі, майже шість сотень профільних компаній-учасниць – від світових гігантів до приватних підприємців з «штучним» товаром, півтори сотні гостей з Туреччини, які спеціально прилетіли чартерним рейсом. 30 компаній показують свої машини в роботі на демонстраційному полігоні. Крім місцевої преси, виставку висвітлюють журналісти 30 галузевих видань. Відвідувачів годують 30 підприємств громадського харчування. Територію прибирають 60 осіб, потік автомашин, що прибувають, розподіляють 20 паркувальників.

03_8_11

Глава 1. Продати українське – місія можлива?

Чому дохідний агробізнес цьогоріч купує менше техніки, чому не дуже поспішає користуватися бюджетною компенсацією вартості вітчизняних машин і чому на те, щоб змінити американські John Deere на харківські «ХТЗ», навіть якщо ті будуть не гірші, нашим аграріям знадобляться роки, ми з’ясовували на найбільшій в Україні агропромисловій виставці.

Поки фермери та агрономи знайомилися з асортиментом тракторів і сівалок, а всі інші їли плов і фотографувалися з кролями, в кулуарах представники центральних органів виконавчої влади, парламенту, власники заводів і галузеві експерти обговорювали перспективи розвитку вітчизняного сільгоспмашинобудування.

Не беруть поки

Одна з несвяткових тенденцій 2018-го, яку відзначили практично всі, з ким ми спілкувалися на «Агроекспо», – падіння продажів сільгосптехніки. Хоча Україна – експортер соняшникової олії № 1 в світі, а в цілому за минулий рік за кордон продали агропромислової продукції майже на 18 мільярдів доларів, в машини і обладнання вкладають куди менше, ніж в 2017-му.

У минулому році був менший на 15-20 відсотків результат сільського господарства, врожайність. Відповідно, менше інвестували в техніку. Цього року рання група зернова, яку вже зібрали, – теж був гірший результат, тому в першому півріччі не відчули виробники техніки інвестицій. Але ми вже бачимо, коли відбувається збір кукурудзи, соняшнику та сої, що це один з кращих результатів за останнє десятиліття. Це дасть додатковий фінансовий інструмент, цей попит буде, але з затримкою, – каже Тарас Висоцький, генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ), і радить машинобудівникам трохи почекати, мовляв, через місяць-два попит відновиться.

Самі машинобудівники вважають, що вкладати чималі гроші в машини аграрії побоюються також через невпевненість у завтрашній долі їх основного активу. Мова і про часті в останні роки рейдерські захоплення, і про мораторій на продаж ріллі, який в Україні зажився…

Гонка за імпортом

Втім, для вітчизняних виробників сільгосптехніки купівельна спроможність вітчизняних же аграріїв і їхня впевненість у завтрашньому дні – тільки частина проблеми. Хоча ось уже рік діє державна програма компенсацій вартості придбаної української техніки – сільгоспникам готові повертати 25%, – вони за грошима не поспішають.

З 950 мільйонів на цей рік вибрано, по-моєму, 250. Про що це говорить? Що аграрій прийшов за імпортною технікою. Він купив там, де гроші «довгі», дали на сім років. Він купив там, де не треба відразу платити, а дали в лізинг, і так далі. Не кажучи про те, що вона за якістю явно не поступається нашій, – каже нардеп Анатолій Гіршфельд, голова ради директорів групи «УПЕК», якій належить зокрема бренд «Лозівські машини». – Всі західні виробники прийшли зі «своїми» грошима – «Райффайзен», «Креді Агріколь», інші імпортні банки, всі вони просувають за рахунок підтримки їхніх держав і компенсацій експортне кредитування своєї техніки. Тому що це робочі місця там, це валюта в ту країну.

Проста констатація: на сьогодні імпортна техніка більш високотехнологічна, більш складна. Тягові машини, трактори, на «Агроекспо-2018» були представлені єдиним вітчизняним виробником – «ХТЗ». Поки українські сільгоспмашинобудівники реально конкурують зі світовими виключно в сегменті техніки причіпної. На думку Гіршфельда, потрібні час і комплексний підхід держави.

Всі говорять про пільги аграріям, – зазначає він. – У аграріїв, слава Богу, норма рентабельності – 30-40%. Чому ми не говоримо про пільги сільгоспмашинобудування, на чию продукцію доводиться 60-65% капітальних інвестицій у аграрія? Від цього буде залежати вартість його продукції, конкурентоспроможність і так далі.

Дорогі наші гроші

Про згадану дорожнечу українських кредитів взагалі говорили багато. Екс-голова Кіровоградської ОДА, топ-менеджер промислового бізнесу і політик Андрій Ніколаєнко заявив, наприклад, що сьогоднішні кредитні ставки в Україні, дослівно, «вбивають будь-яку можливість створювати робочі місця».

Якщо у тебе є можливість лізингу на 10 років або кредиту під 5% на 10 років, це буде впливати. І дуже часто аграрій буде робити вибір на користь більш дорогої імпортної техніки, яка обходиться дешевше сьогодні, – констатує Висоцький з УКАБ.

Він зазначає також, що український фінансовий сектор не самостійний, Нацбанк – дуже сильний регулятор, а 70% фінансового ринку займають державні банки. Щоб їх кредити стали дешевшими, очевидно, необхідне політичне рішення. Заступник міністра аграрної політики і продовольства Ольга Трофімцева, в свою чергу, стверджує: її відомство над здешевленням кредитних ставок працює – разом з Нацбанком і Міністерством економіки.

І програму часткової компенсації вартості придбаної техніки теж будемо продовжувати, – обіцяє вона. – За 1-2 роки робити висновки рано. Я більш ніж впевнена, що в цьому році показник буде краще, ніж в минулому, а в наступному – ще краще.

Мислення аграрія

«Рано» – схоже, ключове слово всього отриманого нами на виставці масиву інформації, що стосується долі українського виробника сільгоспмашин. Причому справа не тільки в кредитах, які поки куди вигідніше брати під покупку імпортної техніки. І не тільки в митному тарифі, через перегини якого сьогодні зібрати той же трактор тут коштує дорожче, ніж завезти готовий з-за кордону – його перегляд зараз активно просуває в тому числі глава промислового комітету Ради Віктор Галасюк. І навіть не в тому, що окремі чиновники міністерства економіки, на думку творця «Агроекспо», голови наглядових рад заводу «Ельворті» і групи «Гідросила» Павла Штутмана, лобіюють імпорт.

Справа ще й у мисленні вітчизняного аграрія. На думку вже згадуваного гендиректора УКАБ, в попередні років 20 або 25 аграрій просто не бачив доступної і якісної української техніки, яка з’явилася сьогодні.

Спочатку зрозуміли сам факт: є вітчизняна якісна техніка. Друге – вона доступна за ціною. Третє – я спочатку її спробую, подивлюся два-три роки і потім буду замінювати решту парку нею. Щоб процес закінчився, потрібно років, на жаль, 15, – констатує Висоцький.

Прискорити його – одне із завдань-максимум для таких виставок, як «Агроекспо», що забезпечують доступ представників агробізнесу до інноваційних машин українського виробництва, які тут можна побачити й у дії. Чим наочніше для споживача буде прогрес, тим швидше закінчиться «перехідний період».

03_8_4
Глава 2. Посуха, майбутнє, інтернаціонал

Поки лобісти нафтових корпорацій продовжують сперечатися з «зеленими» про те, чи реально глобальне потепління, виробники сільгосптехніки в Україні адаптують свої машини для роботи в умовах посухи – такий абсолютно реальний запит вітчизняного аграрія.

Як і чому змінюються аграрні технології, які сьогодні використовують на наших чорноземах, що прийде на чергову зміну селянській конячці завтра, чиї імперіалістичні щупальця тягнуться до кишень українських латифундистів і звідки чекати «біди» вже в наступному році, відповіді на ці та інші питання ми шукали серед експозицій найбільшої в країні агротехнологічної виставки.

У ріст

«Агроекспо» відображає зміни, які відбуваються у вітчизняному агропромисловому секторі, – каже зі сцени церемонії відкриття заступник міністра аграрної політики Ольга Трофімцева.

Це не реверанс, а констатація: сільське господарство в останні роки стало експортною галуззю номер один в Україні, там крутяться величезні гроші. Як її відображення, за чотири останні роки виставка в Кропивницькому виросла в п’ять разів за розмірами, майже в десять по числу компаній-учасниць та досягла в цьому році рекордної кількості відвідувачів – їх за чотири дні в комплексі на Мурманській побувало близько 35 тисяч.

Завдяки тому, що наші аграрії мають можливість отримати інформаційну та технологічну підтримку зокрема й на цьому майданчику, наше сільське господарство досконально змінюється. Воно стає високоінтелектуальним, високотехнологічним, – підкреслює голова Кіровоградської обласної державної адміністрації Сергій Кузьменко.

Як людина, аграрній тематиці глибоко не чужа, він напевно знає, про що говорить. Зміни тут помітні всюди, їх можна побачити і помацати.

Наші

Зокрема й на стенді місцевого заводу «Ельворті» (колишньої «Червоної зірки»), одного з найбільш масових виробників посівної і ґрунтообробної техніки на пострадянській території. Його вже тіснять на домашній виставці, яка задумувалася як місце з великою кількістю дешевих площ, щоб небагатий вітчизняний виробник зміг показати все, що є. Сьогодні 125 тисяч квадратів вже мало, щоб вмістити всіх бажаючих. Тому показували в основному новинки.

Наші посівні машини і культиватори ми переобладнали під внесення рідких добрив. Це було вимогою наших аграріїв у зв’язку з тим, що посуха має місце і сухі добрива неефективні, – говорить генеральний директор «Ельворті» Сергій Калапа.

Ще одна відповідь вимогам часу – культиватори Polaris, які «заточені» під обробку полів з пожнивними залишками, які захищають ґрунт від ерозії при його мінімальній обробці. Це необхідність, тому що від «парів», які залишають на сезон зораними і незасіяними і на яких в основному працювало попереднє покоління культиваторів, сьогодні практично відмовилися.

Завод «Ельворті» поряд з Харківським тракторним заводом і «Лозівськими машинами» – учасник вже традиційних знижкових акцій на «Агроекспо»: мінус 5%, якщо договір на покупку техніки підписаний на виставці, і мінус 10% – якщо придбана конкретна одиниця прямо зі стенду. Хоча, за словами гендиректора, це не самоціль, на середину третього дня виставили вже 25 рахунків.

А ось модна нині тема експорту в Європу – поки лише перспективний напрямок, навіть для галузевих лідерів.

Ми стали поставляти в країни ЄС більше, зараз – в районі 7% від усього обсягу реалізації, але сказати що сталося якесь суттєве зміщення не можна, ривка немає. Треба розуміти, що продукт, який ми маємо, не зовсім підходить під європейські вимоги. В них інші трактори, інші міжряддя. Сьогодні потрібно адаптувати наші машини під ті умови, а в подальшому вже можна системно просувати, – каже Калапа.

Серед інших представників вітчизняного сільгоспмашинобудування на «Агроекспо» варто відзначити три нових машини «ХТЗ», повсталого з попелу після тривалої кризи завдяки інвестиціям Олександра Ярославського, який купив підприємство в 2016-му році. У модернізацію заводу вже вкладено 40 мільйонів, за минулий рік він випустив майже 800 одиниць і вийшов в «плюс». Представлені два колісних і один гусеничний трактор, які були показані в роботі на нашому майданчику.

Решта самохідної техніки – суцільний імпорт, навіть комбайн, який почали збирати в Херсоні, – білоруський.

Чужі

Втім, падіння продажів в цьому році, про який ми говорили вище, торкнулося імпорту навіть в більшій мірі, ніж національного виробника. Про це говорить Михайло Кришко, комерційний директор компанії «Агроресурс» – дилера цілого ряду світових і українських брендів. Саме вона представляла на «Агроекспо» вже згадувані харківські машини.

А також трактори і комбайни глобальної New Holland, причіпну техніку Lemken, Great Plains, Gaspardo, Kuhn, Bednar, французькі обприскувачі Tecnoma і не тільки. Відповідно, в компанії до іміджу ставляться більш ніж серйозно і акцентують на тому, що саме її експозиція є найбільшою на виставці з першого року її проведення.

Так, в минулому році був не найкращий урожай, – констатує Кришко. – Всі гравці аграрного ринку це на собі відчули, принаймні по техніці, тому що посівний матеріал ти нікуди не дінешся, купиш, і засоби захисту рослин. Хоча теж економили, раніше, можливо, купували дорогі, зараз купили дешевше щось (може, саме тому в сільській місцевості люди і бджоли в сезон труїлися в цьому році по всій Україні. – Весь Кіровоград). На техніці клієнти заощаджують в першу чергу – можна відремонтувати стару одиницю, а не купувати нову. Всі відчули падіння. Хоча, я скажу так, по вітчизняній техніці більш-менш непогана ситуація, тому що діє державна компенсація, і в цілому ціна більш демократична, ніж на імпортну. Є бренди, де продажі на рівні минулого року, є, де падіння. Я сподіваюся, що ми десь плюс-мінус по фірмі вийдемо на показники минулого року.

Дилер ще одного крупного світового гравця – американської John Deere, що виробляє широкий спектр спецтехніки, – зазначає на українському ринку й іншу тенденцію. Можна сказати, протилежну, і навіть цілком європейську.

Нам у цьому році дуже цікаво представити середні і малі трактори. Це машини, на яких ми сфокусувалися в останні півтора-два роки. З’явився новий сегмент клієнтів, які хочуть працювати на високоякісних машинах, у яких невелика кількість землі, але вони готові інвестувати. Для нас було одкровенням, коли машини потужністю 110 кінських сил були продані в господарство, яке обробляє 60 гектарів землі, – каже Володимир Пінчук, генеральний директор компанії «Ландтех».

За його словами, це говорить про те, що в Україні формується клас малих фермерів, які по-справжньому цінують свої вкладення, розуміють, що скупий платить двічі. Саме тому дуже дорогі «американці» вже сьогодні складають в цьому сегменті конкуренцію доступному Китаю.

Як одне з підтверджень тренду – конференція в рамках ділової програми «Агроекспо», яка зібрала кілька сотень учасників з усієї країни і присвячена якраз ефективному виробництву на малих площах. Розведення равликів, аквакультура, вирощування нішевих ягід і зернобобових…

Розумна ферма

Показали себе і інші провісники знакових змін, які оголошують про прихід всього цифрового, інформаційного і бездротового «на землю». Той же Пінчук стверджує, наприклад, що попит на системи точного землеробства, які пропонує John Deere, зростає і в Україні.

Ми сподіваємося, що за ними майбутнє, – говорить він. – Ми ще не розцінюємо цей процес як бізнес-напрямок, для нас поки це процес формування клієнтського попиту. Для того, щоб люди почали його використовувати, треба як мінімум навчити їх правильно використовувати. Зараз йде процес навчання.

Машина йде по полю і автоматично без проводів передає інформацію про оброблену площу, норми висіву, про те, на яких обертах, з яким навантаженням, на якій потужності вона працює. Ефективність використання переданої інформації постійно зростає, по ній сьогодні можна побудувати карти продуктивності полів, виділити більш і менш продуктивні ділянки і в залежності від цього вибрати стратегію.

Відлуння так званого Smart Farming, «розумного» сільгоспвиробництва, заснованого на застосуванні сучасних інформаційних і комунікаційних технологій, в цьому році можна було почути всюди.

В улюбленій нецільовим відвідувачем фотозоні – тваринницькій експозиції «Агроекспо», крім племінної худоби, презентували програмне забезпечення для розрахунку собівартості приросту поголів’я. А Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Корея Лі Янг Гу, який напередодні старту виставки відкривав в Кропивницькому спільне виробництво безпілотників, говорив про потенціал Smart Farming, який його співвітчизники в перспективі хочуть показати на прикладі тепличного господарства в Кіровоградській області.

«Сюди йди!»

Співпрацювати в аграрній галузі сьогодні хоче багато хто. Голова Кіровоградської ОДА Сергій Кузьменко за пару днів до виставки спілкувався з представниками Китаю, готовими інвестувати в тваринництво. Заступник міністра Ольга Трофімцева по дорозі сюди зустріла аташе посольства Канади – він теж до нас. Плюс делегація зі Словаччини. Плюс турки, про яких окрема розмова.

Є в світі такий вид бізнесу, як «оптове» залучення компаній-учасників на галузеві виставки. У цьому році на «Агроекспо» прийшла одна з таких – турецька HAGE GRUP. Зайняли частину залу прямо біля головного входу в критий корпус і виставили там цілий «кущ» турецьких виробників – гідравліки, зрошувальних систем, борошномельного і елеваторного обладнання.

Україна – великий аграрний ринок, і Кіровоградщина – його центр, – пояснює свій інтерес генеральний менеджер HAGE Мухаммет Алі Калкан. – Ми спробували інші виставки в Києві, зрозуміли, що нам це не підходить. Відвідувачів дуже мало, і вони не дуже «якісні». Тут ми бачимо фермерів, аграріїв, це для нас хороший потенціал. Я думаю, ми знайшли хорошу виставку. Всі наші клієнти знайшли дилерів, деякі з них продали свої машини, і вони дуже задоволені. У наступному році ми привеземо не тільки турецькі компанії. Іспанці, італійці, індуси, китайці – ми всіх їх привеземо. У нас багато агентів в 15 країнах, всі вони будуть «продавати» вашу виставку, і в наступному році міжнародних учасників буде більше.

Творець "Агроекспо" Павло Штутман та голова Держпродспоживслужби України Володимир Лапа
Творець “Агроекспо” Павло Штутман та голова Держпродспоживслужби України Володимир Лапа

Епілог. «Не по кишенях розпихати, а вкладати»

Агропромислова виставка «Агроекспо» з черговими рекордами розмаху і відвідуваності стала прикладом того, що об’єднавшись, можна робити корисні для економіки країни і регіону проекти, вважає її автор, промисловець Павло Штутман.

У планах на наступний рік – зміцнитися, поліпшити якість створеного комплексу, прийняти ще більше відвідувачів, зокрема іноземців з VIP-персонами, і продовжувати «розворушення» індивідуального підприємництва в регіоні.

За оцінкою Штутмана, темпи зростання «Агроекспо» перевищують темпи зростання деяких перспективних економік світу.

Суть її в тому, що вона не для заробітку грошей, а щоб розвивати економіку, агропромисловий сектор, – наголошує він. – Виставка була задумана, як його драйвер. Тому її все підтримують, спеціалізовані засоби масової інформації з великою увагою відстежують, органи державної влади – Міністерство аграрної політики та продовольства всі ці роки підтримувало, зараз приєдналося Міністерство економіки. Ми розуміємо, що це питання галузі, країни, драйву, якщо ми об’єднуємося – органи місцевого самоврядування, державної влади, бізнес, – то можемо робити хороші корисні речі. Це успішний, зростаючий проект. Економіка, як і виставка, може рости, тільки давайте не будемо по кишенях розпихати виручку, а будемо діставати і вкладати – і зусилля, і ресурси.

На цей рік, нагадаємо, сумарна площа виставкового комплексу досягла 125 тисяч квадратних метрів, за 4 дні його відвідало близько 35 тисяч осіб – це тільки ті, хто зареєструвався. Закінчили реконструкцію критого павільйону. Тепер він відповідає загальноприйнятим світовим стандартам, стверджує Штутман.

Це один з найбільших павільйонів в Україні, хоча у нас виставка орієнтована, знову ж таки, на недорогі відкриті експозиції, де можна показати багато техніки, плюс вона в поле демонструється. Приїхав, побачив, спробував, купив, – пояснює він.

Хоча місця, яке можна перетворити в виставкові площі, за словами промисловця, ще є тисяч 20 квадратних метрів, розширюватися, як мінімум в наступному році, комплекс точно не буде.

Може, через якийсь час. Поки необхідно облаштувати те, що є. В цьому році ми бачили черги там, де в минулому їх не було, ми бачимо, що варто облаштувати проїзди, дороги. Як не дивно, потрібно розширити паркування. У перший-другий день приїхало стільки людей, що та площа, яку ми вважали нескінченною, була забита. Потрібно збільшити кількість людей, які обслуговують паркування, – перераховує Штутман.

В одному з особистих пріоритетів для нього – розвиток освітньої ярмарки в рамках «Агроекспо». В цьому році майбутнім абітурієнтам Кіровоградської області, яких на виставці завжди чимало, представили себе 34 вузи і коледжі, перш за все аграрні, з усієї України.

Передові країни Європи на початку 2000-х років зіткнулися зі зниженням якості підготовки фахівців через низьку конкуренцію серед вузів. Вони зробили ряд дій, щоб посилити цю конкуренцію, вони констатують, що у них це вийшло. Ми теж за розвиток конкуренції між вищими навчальними закладами, і наш освітній ярмарок – це майданчик, який до цього підштовхує. Я розмовляв з учасниками, представниками вузів, вони говорили про те, що це добре, перспективно. Це відповідає загальній концепції виставки, ми намагаємося допомогти самі собі – ми є частиною цього суспільства, ми самоорганізовуємося, – говорить промисловець.

Самим організуватися і заробити на виставці організатори ось уже кілька років пропонують всім власникам квартир в Кропивницькому. Місць в готелях в дні проведення традиційно не вистачає, здавай – не хочу. У 2018-му проблем з поселенням не було, констатує Штутман. Навіть вільні номери і квартири залишилися.

Це дає можливість залучати наших людей у власні невеликі бізнес-проекти, бути сучасними, – вважає він. – Не просто десь давати якісь оголошення, а давати їх на спеціалізованих ресурсах – світовому Airbnb, наприклад, на одному комерційному рівні з тими, хто здає житло в Америці чи Європі. Я сподіваюся, це трохи розворушить рівень підприємництва в регіоні.

«Розворушити» – це ключове слово. Такого VIP-представництва, як в цьому році на «Агроекспо», Кіровоградщина навряд чи коли взагалі бачила, в будь-якому зв’язку. Посол Кореї, канадський аташе, офіційна делегація зі Словаччини та неофіційна – з Туреччини, на трьох автобусах. У складі, кажуть, кілька тамтешніх парламентаріїв і заступник міністра сільського господарства, наші заступники міністрів, ціла обойма помітних народних депутатів і один немісцевий мер. У наступному році, до слова, під передвиборну кампанію якраз потрапляємо – буде ще яскравіше, думається…