Вибори як шоу: альтернативна реальність

Як показали події останніх кількох місяців, в Україні настав дивовижний час. Раптом виявилося, що просту впізнаваність телевізійного персонажа при добре розрахованому маркетингу можна конвертувати в неабияку підтримку громадян на справжнісіньких виборах.

Ми взялися змоделювати кілька варіантів реальності, в яких гіпотетична президентська кампанія змогла б заграти не менш яскравими, ніж насправді, але зовсім іншими фарбами. Та й взагалі, не в останній раз обираємо. Хотілося б вірити.

Добро з кулаками

1522235757_usik

Для початку уявімо, що команда «ушлих» технологів взялася просувати на посаду номер один абсолютного чемпіона світу з боксу Олександра Усика. Чому ні?

Приклади успішних походів його колег по цеху на вибори є – трохи поглузувавши над чемпіонської манерою Віталія Кличка будувати речення, кияни раптом зрозуміли, що їх новий мер цілком нічого. У порівнянні з попередніми, як мінімум. З точки зору чистої технології, Усик у багатьох відношеннях – навіть краще.

По-перше, на момент обрання нинішній столичний градоначальник в спортивному відношенні вже був «збитим льотчиком», а потенційний кандидат – на піку форми, титулів, а значить, і розмірів фанатської бази. Вважай, готових голосів.

По-друге, Усик набагато свіжіший та веселіший, вміє хвацько танцювати, вкритий татуюваннями і ніколи не ходив в політику. Все це – однозначні плюси в очах молоді, яку залишається тільки мобілізувати для походу на вибори.

Особливо мудрувати з кандидатської програмою не варто – все одно ніхто не читає. Короткий варіант давно придуманий КВКшниками (це працює!): «Громадяни, якщо вас хтось образить, тому я відіб’ю голову. Тому не ображайте одне одного, інакше постраждають усі». Для нечисленних ботанів об’ємистий нудно-прогресивний текст сліплять ушлі технологи.

Для всіх інших, нормальних людей, відкривається тьма захоплюючих опцій. Виклик опонента на дебати в ринг – країна воює, потрібен справжній мужик, вийди та доведи, хто ти є. І взагалі, про що говорити з тобою? Цілий серіал можна вичавити – аналізи, зважування, показове тренування, автограф-сесії, документальний фільм на «Інтері»…

Кандидат грає татуйованими м’язами, роздає смішки, бере дітей на руки… Жіноча аудиторія різного віку – наповал, мужики й так наші. Ну, крім ботанів. Опонент навряд чи з’явиться, з’явиться – йому ж гірше. Як він з лікарняного ліжка буде агітувати? Суцільні плюси.

Тема війни і Криму – тут як по писаному. «Бив росіян у ринзі – і в Донбасі поб’є», «Крим наш – президент в Сімферополі живе», – залізяка, не переб’єш. Готова і ударна група віп-агітаторів: Ломаченко, Гвоздик, Беринчик – Одеса, Харків, Луганськ, електорат півдня та сходу зацементований. Гноблені хунтою парафіяни РПЦ – само собою. Чиста перемога.

Варіанти слоганів для білбордів і роликів: «Добро має буті з кулаками», «Тому що ми – слов’яни», «Крим – це Крим» (варіант для регіонів компактного проживання релігійних громад «Крим – Божий»). Про пендель теж можна, тут сам Бог велів. Взагалі неважливо що. Головне, майже як у пісні – кольори яскравіші, слова коротші. І поменше експромтів.

Кокошник – не «калашников»

Фото_Ольга_Полякова

Якщо глибоко віруючий боксер – формат глибоко патріархальний, то доступний і куди більш прогресивний доробок – жінка-кандидат. Але інша.

Тут точний розрахунок. Якщо після двадцяти років у політиці, з широко заявленим соціологами антирейтингом, можна брати третє місце, то свіже обличчя однозначно має значно кращі шанси. Особливо в комплекті з довгими ногами. Тут і вашим, і нашим – жінки голосують з солідарності, чоловіки – через тестостерон.

Нікуди не дінемося від теми боксу, голосом Майкла Баффера: з Винниці, Україна (вже серйозна заявка) – зустрічайте, кандидат в президенти, переможниця конкурсу «Народна зірка», ведуча шоу «Зоряні яйця» Оля «Суперблондинка» Полякова !!!

А чому ні? Більше півтора мільйонів фоловерів у Instagram – це не жарти. Плюс YouTube – там поки жалюгідні 302 тисячі, але це готові адепти, плюс величезний потенціал прихованого електорату. На секундочку, кількість переглядів кліпу «Шльопки» – 33 мільйони за п’ять років. А «Королева ночі» – 32 мільйони за якихось 10 місяців. Така динаміка ніякому Манафорту не снилася.

Запускай замість «Шльопків» умовний «Вибери мене» та стрижи бюлетені. Підкріпити концертним туром – хто бачив аншлаги на концертах Полякової в Кропивницькому, зараз не сміється, а думає, як у місцевий штаб вписатися.

А дебати в програмі в Каті Осадчої на «1+1»? А цей погляд зверху вниз на будь-якого опонента? А три октави? І це ми тільки чернетку основної шоу-програми накидали. За змісти не бралися поки, а тут просто ріг достатку. Хоч і другорядне.

Війна відібрала у чоловіка-мецената бізнес десь на сході. Укладається в популярну тему втоми від війни, яку зупинити під силу, звичайно, тільки жінці. Є ще заготовка, вгадайте про що: «Це величезна багата країна, і весь світ хоче, щоб у них все було добре. Тому що світ не хоче воювати, світ хоче торгувати! »

Чим торгувати – знайдеться. Як відомо, «суперблондинка» – майстриня-сировар, сама готує брі, горгонзолу, моцарелу й інші санкційні. Те що треба. Знову ж, експортувати не сільгоспсировину, а готову продукцію. Поки інші говорять, вона робить.

Все сказане вище про програму альтернативного кандидата №1 в рівній мірі актуально. Варіанти слоганів: «Зроби Їм люлі-люлі», «Хай шльопають шльопкамі», «Кокошник – не «калашников».

Добра табАка

34567855

Головний меседж програми третього альтернативного телекандідата з дивного нового світу шоу як головного двигуна політичного прогресу вже сформульований ним самим.

– Ставши Президентом, я б увів диктатуру, яка базується на військовій силі. Дав би два тижні всім «провладним мужам» на те, щоб вони зібрали манатки й звалили з країни, – якось сказав в одному з інтерв’ю шоумен, гуморист і телеведучий Сергій Притула.

По суті, це готова концепція, яка практично не потребує доопрацювання. Хіба деякої деталізації. Знову ж, непогані передумови за охопленням аудиторії – грубо мільйон підписників офіційної сторінки у Facebook, шанувальники першого україномовного гумор-шоу «Вар’яти», аудиторія декількох телеканалів, де потенційний кандидат веде рейтингові передачі.

Плюс, звичайно, поціновувачі найуспішнішого скетч-шоу на пострадянському просторі «Файна Юкрайна», в якому він виступив у якості одного з авторів, продюсерів та акторів. Там, до речі, в одному з епізодів сусіди-селяни розкурювали на двох знайдену у сина «табАку» й добріли на очах. Можна в тих же соцмережах запустити кампанію з впровадження ідеї про те, що кандидат за легалізацію легких наркотиків. Навіть якщо це не так, однозначно дозволить отримати додаткові голоси.

А на дебати опонента Притула міг би викликати на страйкбольний полігон, де дорослі чоловіки стріляють один в одного з копій реальної бойової зброї пластиковими кульками. Боляче, буває травматично. Транслювати перестрілку в прямому ефірі. Шоу? Так. Але в екстремальній обстановці складно брехати, бути нещирим, для передвиборних дискусій саме воно. Правда, з цим хобі шоумен принаймні тимчасово зав’язав – вважає, що недоречно під час війни.

Хіба на реальну передову – там точно не вильнеш. Притула волонтерів з початку 2014-го, збирає речі для бійців в холі Нового каналу, купує автомобілі, ліки, оптику, «нічники», утримує в Тернополі реабілітаційний центр для дітей, які постраждали від війни. «Народного героя України» отримав навіть. А ще організовує збір українських книг для дітей у Криму – щоб не забували мову.

Скажете, не смішно, не фан? Так і є. Контраст потрібен був. Варіанти слоганів: «Даю два тіжні!», «Добра табАка», «Шо, наголосували вчора?» (шаблон, замість слова «вчора» підставляємо дату будь-яких минулих виборів в Україні).