#Ароекспо 2019: На порозі важких часів?

 

Найбільша в Україні, учасник європейської десятки, офіційно міжнародна агропромислова виставка цьогоріч залишила по собі враження вкрай неоднозначні.

З одного боку, організатори звітують про рекорд – у 2018-му «Агроекспо» в цілому відвідали 35 тисяч людей, вже за перші три дні цьогоріч – більше 41 тисячі. Представили себе 585 компаній з технікою, обладнанням, матеріалами та рішеннями для усього, що можна робити в аграрній сфері та суміжних галузях. Зо три десятки сільгоспмашин показали в роботі на полі, поряд був чи не найбільший в Україні тест-драйв кросоверів та позашляховиків – обкатували 11 моделей Mitsubishi, Nissan, Renault, Ford, Subaru, Skoda… На виставці у виставці «Автоленд» десять всеукраїнських прем’єр сезону.

f8a458e18503c86603dc02339a944feb_XL

Плюс півтисячі учасників «Покровського ярмарку», де знову частували вуличною їжею та неповторною самобутністю Центральної України – як про це неодноразово заявляли, знову ж, організатори події. У неї з’явилося власне обличчя – Мартин Боруля, персонаж п’єси одного з видатних земляків Івана Карпенко-Карого, заснованої на реальній сімейній історії, прототип – батько драматурга.

Ще регіональний позитив: уродженець Суботців переміг в українському етапі заснованого Арнольдом Шварценеггером аматорського чемпіонату стронгменів, що пройшов у рамках виставки, а 76-кілограмовий гарбуз з Осикуватого став абсолютним рекордсменом конкурсу велетнів за весь час його існування.

На Всеукраїнський освітній ярмарок приїхали «мисливці за головами» з київської та харківської політехнік, національного університету кораблебудування з Миколаєва, Уманський університету садівництва та інших, в цілому більше трьох десятків провідних галузевих вишів.

На експозиціях автор чув як мінімум чотири іноземних мови, ще до завершення німецька компанія питала в організаторів про умови та дати наступного року, а представник торгово-промислової палати турецького муніципалітету Конья рекламував мобільний додаток зі структурованою базою даних 15 тисяч компаній регіону, та роздавав солодощі цікавим підліткам.

Важкий осад

З іншого боку, під час виставки, де зустрічаються учасники ринку сільгосптехніки та технологій, усі говорили, що наразі цей ринок в Україні фактично заморожений – на тлі можливого початку продажу земель, обвалу цін на сільгосппродукцію та низки інших поганих новин. Частина вітчизняних компаній вже скоротила свою участь в «Агроекспо». До всього, теперішня осіння посуха поставила під питання перспективи майбутнього врожаю озимих, і вбила частину засіяного раніше.

Грошей нема, але ви тримайтеся, – десь таким стало цьогорічне послання держави до найбільшого в країні галузевого майданчика, який на чотири дні знову став точкою збору всього й усіх, хто має стосунок до сільського господарства в Україні.

Під час церемонії відкриття згадували про продукцію на 18,8 мільярдів доларів, продану в різні країни світу за минулий рік, більше 3,5 тисяч тон зернових, які збирають на Кіровоградщині, більше половини вітчизняної посівної техніки та майже всі гідротехнічні комплекси, які виготовляють тут. Називали «Агроекспо» учасником економічного розвитку країни.

«А вона не прийшла». Тобто, не було нікого з міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і не тільки. Вперше за сім років існування виставки.

Як ви піднімете ВВП України на 40% (за п’ять років, задекларовано прем’єр-міністром Олексієм Гончаруком. – Весь Кіровоград.), якщо ніхто з Верховної Ради, ніхто з комітетів, ніхто з уряду не приїхав туди, де зібралося двісті директорів заводів? – питає через телекамеру у відсутніх представників влади Анатолій Кобзаренко з Сумщини, засновник заводу власного імені та учасник обох українських Майданів.

Погані новини

Заступник профільного міністра, по суті міністр сільського господарства в новій урядовій структурі Тарас Висоцький минулоріч представляв на виставці одну з лобістських організацій «Український клуб аграрного бізнесу». За словами творця «Агроекспо», промисловця Павла Штутмана, який очолює асоціацію підприємств-виробників техніки та обладнання для АПК «Украгромаш», телефоном той сказав, що обов’язково приїде в 2020-му. Поки уряд дуже зайнятий.

Питання до влади ставили дистанційно – у коментарях, заявах, колективним зверненням аграріїв та машинобудівників до президента з закликом повернути програму часткової компенсації вартості вітчизняної техніки для сільгоспвиробників. В проєкті державного бюджету на наступний рік цей рядок відсутній.

Виходить, що всіх виробників, які інвестували в нові технології, освоїли нові виробництва, закупили обладнання, м’яко кажучи, обдурили – програма мала ще два роки працювати… Держава порушила правила гри без жодного узгодження ні з машинобудівниками, ні з аграріями, – каже Руслан Іллічов, генеральний директор Федерації роботодавців України (ФРУ).

P1010574

Серед результатів програми, які він наводить – збільшення кількості українських підприємств, які виробляють техніку та обладнання для АПК, з чотирьох десятків майже до двох сотень, 5 тисяч нових робочих місць, 12 тисяч нових видів продукції, ріст частки української сільгосптехніки на внутрішньому ринку майже до 30%.

Не менше питань до урядової ініціативи про зняття мораторію на продаж сільськогосподарських земель з наступного жовтня. Здебільшого в кулуарах ділової програми та експозиціях «Агроекспо» говорили саме про це, ще не раз повернемось. Невизначеність впливає на ринок сільськогосподарської техніки та її виробників, які й без того у непростій ситуації, каже Штутман з «Украгромашу»:

Вся наша галузь сьогодні знаходиться під (російськими. – Весь Кіровоград) санкціями, ми не можемо доставити свою продукцію в Туркменію, Казахстан, у нас багато з цим пов’язаних проблем. І ці проблеми призводять до скорочення робочих місць. Бізнес стає дешевшим, навіть не менш прибутковим, а більш збитковим. І Україна втрачає інноваційні галузі.

Від сохи

Покупці техніки озвучують ідентичні думки.

З одного боку – зникла компенсація, з іншого – безвідповідальний крок по ринку землі. Нікому не зрозуміло, яким чином він буде функціонувати, тому всі зараз завмерли, не купують навіть добрива, – каже Геннадій Новіков, голова Аграрного союзу України (АСУ). – Так, є проблема з мораторієм, якому близько 18 років. Але не проаналізувавши, чому саме ці закони, ці кроки, які були розписані, не були прийняті, ми прискорюємось. Замість отримати підтримку і розуміння суспільства, ми вводимо його в стресовий стан, весь ринок тремтить перед тим, як це буде відбуватися.

АСУ об’єднує чотири тисячі підприємств, які обробляють 12 мільйонів га української землі. Новіков керівник «від сохи» – його «Аскон» є базовим насінницьким господарством Київського інституту фізіології рослин і генетики.

Зараз кажуть: відкривати ринок юридичним і фізичним особам, зрозуміло, всім, іноземцям теж. Там кредити під 0 уже відсотків, тут – під 22 поки що. Якщо метою реформи є те, щоб українськими землями заволоділи іноземці – будь ласка. Але якщо метою було знайти ефективного українського власника землі, то треба пошукати серед українців. Саме ці українці з того розвалу, який був у 90-ті, коли заростали землі, зробили так, що сьогодні немає жодного клаптика, який не обробляється. 17% ВВП виробляє аграрний сектор, 42% валютної виручки. Без жодної практично державної підтримки, порівняної з закордонною, без кредитування порівняного. І вони зараз конкурують з Європою. Є інвестиції, є виробництво, воно зростає. Галузь на ходу, от її треба «покрутити» тепер, щоб що? – питає аграрій.

Дати власникам землі, які бажають її продати, цю можливість, на його думку, треба й можна. Спочатку купувати могла б держава в особі місцевих громад, згодом – фізичні особи-українці, потім і юридичні, які засновані виключно українцями. При такому підході реформа не призвела б до перерозподілу земельного банку, наголошує Новіков.

Піде переділ – буде спад виробництва, будуть катаклізмі, які Україні не потрібні, – прогнозує він. – Потрібні тільки тому, кому заважає розвиток України.

На спад виробництва, на думку голови АСУ, може вплинути також сьогоднішня посуха та нестача коштів через кон’юнктуру ринку.

Сьогодні ціна на збіжжя просіла десь до 30% у порівнянні з минулим роком – пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшник, соя, – констатує Новіков. – Є об’єктивна причина – зміцнення гривні. З іншого боку, аналітики деякі схиляються до того, що просідання ціни є передумовою введення ринку землі в Україні. Бо не треба, щоб в українців були кошти. Транснаціональні компанії беруть участь у ринку землі, вони ж є головними експортерами. Домовитись самим з собою не так важко…

Відлунням його слів став емоційний виступ з місця під час однієї з панельних дискусій про майбутнє галузі, що відбулися на «Агроекспо».

Приберіть «прокладки» з Миколаєва, з порту приберіть «прокладки»… Чому вони диктують цінову політику? За одну добу на тисячу гривень, на дві тисячі гривень падає соняшник. Це не ринок, це бандитизм! – майже кричить, звертаючись до відсутніх представників влади, фермер з 50 гектарами в обробку. – Ви знищуєте того, хто піднімав цю землю!

Від станка

Попри похмурі очікування, загортатись у простирадло та повзти в бік кладовища ніхто не збирається. Таблички «продано», попри кон’юнктуру, можна було побачити на виставкових зразках «Агроекспо». Як і в попередні роки, продавали просто зі стенду зі знижкою 10%, укладали договори поставки з 5% дисконту.

02_8_3

Чи не вперше серйозно заговорили про український трактор – конкурентна самохідна техніка вітчизняного виробництва поступово виходить за рамки перспективних розробок.

Три компанії виставили трактори, – зазначає Іллічов з ФРУ. – Так, у цих тракторах поріг локалізації (частка комплектуючих вітчизняного виробництва. – Весь Кіровоград) – не менше 40%, є вище. Це небагато, але ми не робимо поки двигунів, не робимо трансмісію, електроніку, з чогось треба починати. 40% – це старт.

Про те, що старт узятий, найпереконливіше свідчить оцінка покупця, якому непрацююча або неефективна техніка ні до чого.

Я собі взяв 242-й «ХТЗ» (Харківський тракторний завод. – Весь Кіровоград) минулого року, весною, півтора роки вже працює, – каже Новіков з Аграрного союзу. – Я абсолютно задоволений трактором. Якість відповідає ціні, потужність відповідає заявленій, немає питань. До попередніх серій були – декларують 180-200 кінських сил, а на повірку немає навіть 150.

Харківський завод показав на «Агроекспо» три колісних трактори та один на сучасних резино-тросових гусеницях. Технічний директор підприємства Віктор Пивовар розповідає, де стоїть італійський двигун, де бюджетний мінський. Новий інтер’єр в кабінах, нові рульові колонки з електронним табло, нова гідравліка, нове облицювання.

Громадський діяч та власник приватного підприємства «Славутич-Агро» з Бобринецького району Юрій Крутько каже, що техніку вже купив. Частку вітчизняних машин у своєму господарстві оцінює в середньостатистичні 30%.

Вона не така якісна, але вона й дешевша. Багато беруть ґрунтообробну техніку, «Харвест» я брав, наші, кіровоградські (сівалки. – Весь Кіровоград), або СЗ-5,4, СЗ-3,6 зернові, «Ельворті», вони непогані, – констатує Крутько. – За рахунок компенсації 25-40% вартості при купівлі сільгосптехніки. Ця програма реально діє останні два роки, і поштовх нашому машинобудуванню дала. Там не було ніякої корупції, відкатів…

Генеральний директор заводу «Ельворті» Сергій Калапа слідом за іншими нарікає на вплив земельних перспектив.

Ця інформація поставила продажі на паузу вже сьогодні. Якщо в серпні було пожвавлення через те, що почали здавати сільгосппродукцію, то як тільки почали обговорювати тему приватизації землі, воно одразу скінчилося, – зазначає він.

На стенді заводу – модернізована «класика» та повністю нові машини. Зернова сівалка Vega 8 Profi оснащена прямим електроприводом обертання висівного апарату.

Є можливість більш тонкого регулювання по нормі висіву, розкладка насіння більш точна. При ланцюговій передачі в будь-якому разі є певне прослизання, збої в розкладці, – пояснює Калапа.

Відповідати треба й на запити ринку щодо прискорення роботи, збільшення продуктивності, збереження вологи у ґрунті – клімат стає все більш посушливим. Тиск сошника нових та модернізованих сівалок на ґрунт – 60-100 кілограм, раніше був до 36.

Практичний зміст в тому, що можна пройти дисковою бороною, і за нею одразу сіяти. Через більший тиск сошник входить глибше, кладе насіння на завдану глибину. Але головною особливістю є те, що машину може обслуговувати сам тракторист. Раніше, щоб перевести її з транспортного положення в робоче, треба було до 25 хвилин, зараз це робиться протягом трьох, – пояснює топ-менеджер. – Зараз ми знаходимось на етапі розробки машини взагалі під інші технології, з використанням різних покривних культур, але це вже буде інша історія…

З-за бугра

Про негативи посухи, цінової ситуації на ринку сільгосппродукції та очікувань від зняття мораторію говорили всі опитані на «Агроекспо». Не стали виключенням й оператори техніки потужних світових брендів.

Це вcе складає такий хаос, що можна просто вмирати, – каже Вадим Коваль, представник німецького заводу Horsch в центральному регіоні Україні. – Але всі ми маємо харчуватись, всі маємо сіяти. Може десь якийсь баланс сунутись буде вверх-униз, але на цьому не треба зупинятися.

На експозиції бренду – машини, за допомогою яких здійснюється повний цикл обробки ґрунту та посіву. Оприскувач, який може вносити хімікати з висоти у 30 сантиметрів, сівалки точного висіву. Культиватор, який обробляє ґрунт з найменшою втратою вологи та вносить добрива на глибину, щоби рослина могла використати їх в необхідній фазі розвитку. Під кліматичні умови, що складаються – машина з американською технологією посіву Strip-till. Рік тому казали, що нульовий обробіток ґрунту в Україні не прижився, але ситуація змінюється.

Ви можете одразу після комбайну якісно працювати з соломою, залишити рештки. Тільки потрібно мати агрегат, якій може спрацювати по цій соломі, використати її для збереження вологи, – каже Коваль. – Головне – правильно зрозуміти технологію, сприйняти її. По Одеській області в минулому році, – коли вони всі п’ять попередніх кричали, що «це не наша технологія», – зайшло 30 машин, в цьому році майже така ж кількість. Нам ще є багато чому вчитися. Легше всього зорати, вирівняти, посіяти та чекати дощу. А коли його немає, підприємства починають випадати з бізнесу…

P1010804

Світовий гігант з американським корінням John Deere планує оновлювати модельний ряд тільки наступного року. Генеральний директор компанії-дилера «Ландтех» Володимир Пінчук констатує: чимало виробників вийшли на рівень, коли далі в «залізі» вже немає розвитку.

Основний напрямок цього року – системи точного землеробства, – каже він. – Це те, куди рухаються всі – підвищення ефективності за рахунок системи організації виробництва, формування обліку, цифрових полів, доступних баз даних, зміни норм висіву…

Якщо раніше напрям називали перспективним, іміджевим, то зараз це вже продається. Один з основних чинників зміни, знову ж, клімат.

Якщо до 2017 року були рекордні врожаї, люди про це сильно не замислювалися, то зараз є ряд наших партнерів по пілотних проєктах, які отримали прибуток з урахуванням того, що в посушливі періоди врожайність була нижчою за середню. Саме за рахунок ефективності управління затратами, – наголошує Пінчук.

Продовжує рости в Україні й ринок малих тракторів, з якого John Deere прагне витиснути білоруський «МТЗ». Проте «багаті теж плачуть» – за словами дилера, зниження продажів наступного року вже закладають у плани.

Звісно, ніхто зупинятися не буде, – наголошує він. – Навіть якщо не буде цьогоріч, буде наступного року – це система відкладеного попиту. Тому хлопці продовжують працювати з клієнтами, просувають ідеї. Можливо, трохи треба переорієнтувати свої бюджети, кошториси, затратну частину…

Фото – Павло Волошин, Андрій Трубачев, ukragroexpo.com