Вакцинація, упередження та реакції щеплених: розповідають лікарі, що вакцинують від COVID-19

Матеріал оприлюднено в рамках партнерства сайту Весь Кіровоград та соціальної кампанії Твій сімейний лікар, яку проводить Благодійна організація «100 відсотків життя» — найбільша пацієнтська організація в Україні, за підтримки Глобального фонду та проекту USAID (Агентство США з міжнародного розвитку) HealthLink «Прискорення зусиль з протидії ВІЛ в Україні». Facebook-сторінка проєкту – за посиланням

PicsArt_05-27-10.47.50

Вакцинація в Україні набирає обертів. Вона почалась ще в лютому для пріоритетних груп населення, а нині щепитися можуть усі охочі за попередньою реєстрацією в додатку «Дія» чи через гарячу лінію МОЗ. В кінці травня запрацював перший центр масової вакцинації у Міжнародному виставковому центрі в Києві. А вже з 12-13 червня працюють понад 30 центрів масової вакцинації у 13 областях України.

Вже майже два мільйона людей отримали першу дозу, а повністю щеплено 579 тис. осіб. Зазвичай люди дізнаються про сам процес вакцинації з відгуків знайомих, які уже отримали щеплення. Ми ж запитали лікарів, що проводять імунізацію, що вони думають про вакцинацію та з якими упередженнями стикаються в роботі.

Станом на 30 червня першою дозою вакциновані більше 40 тисяч мешканців Кіровоградщини, близько 4% населення області. Другу дозу отримали 14,1 тис. жителів регіону. Скріншоти - cистема моніторингу вакцинації РНБО України
Станом на 30 червня першою дозою вакциновані більше 40 тисяч мешканців Кіровоградщини, близько 4% населення області. Другу дозу отримали 14,1 тис. жителів регіону. Скріншоти – cистема моніторингу вакцинації РНБО України

Людмила Бондаренко, Медичний директор КП “Житомирський центр первинної медичної допомоги”:

Для нас вакцинація почалась 11 лютого. На цей момент щеплення отримало близько 9 000 людей.

Ми працюємо з 2-3 етапами вакцинації згідно з затвердженою МОЗ Дорожньою картою. Наразі у нас отримують вакцини працівниці та працівники медичної, соціальної сфери, поліція, військові, освітяни, літні люди.

Основні упередження щодо вакцин стосуються часу на розробку. Люди часом думають, що вони недостатньо якісні, оскільки розроблялися поспіхом під час пандемії. При чому, ставлення до щеплень не надто змінюється залежно від соціальної чи вікової групи.

Варто знати: Інституції з розробки вакцин працюють вже давно. Вперше вакцинацію здійснив у 1796 році лікар Едвард Дженнер. Він щепив дитині коров’ячу віспу, після чого вона набула імунітету до натуральної віспи.

Нині ж для розробки вакцин застосовуються комп’ютерні методи на підставі геномних послідовностей збудників інфекційних хвороб. Компоненти для вироблення імунітету підбираються з величезних накопичених баз даних. Це дозволяє не культивувати збудників хвороб, щоразу підбираючи дієвий склад вакцини «вручну». А отже, треба менше часу для розробки якісних вакцин.

Вакцини врятували людство від багатьох небезпечних для життя інфекційних захворювань. Вони можуть допомогти нам здолати й коронавірусну хворобу.

Міф спростовує Тарас Іватьо, заступник директора, сімейний лікар, лікар мобільної бригади з вакцинації від COVID-19. КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги” Паланської сільської ради:

 

Хотілося б, аби громадяни відповідальніше ставились до свого здоров’я, адже запобігти захворюванню простіше, аніж його лікувати. Особливо це стосується вразливих категорій населення. Це люди, яким за 65. В цьому віці більше людей з хронічними захворюваннями, а значить, з меншим опором організму до інфекційних хвороб. Тому людям похилого віку потрібно берегти себе.

Наша мобільна бригада почала вакцинувати з 5 березня. Навчання проходило по вакцині AstraZeneca 3-4 березня, а вже 5-го ми приступили до роботи. В перший же день вакцинували 100 людей. З того часу вже вакцинували близько 2 тисяч людей. Це пов’язано з тим, що декілька тижнів не було вакцини.

Отримували вакцину в нас зовсім різні люди. Це і медичні працівники, і поліція із силовими структурами, і депутати та очільники ОТГ. Крім того, ми вакцинували людей, яким за 65.

Люди старшого віку часто говорять, що діти відмовляли їх від вакцинації через страх тромбозів, але вони все одно “тихенько” прийшли на щеплення. Запитують, коли можна починати пити алкоголь після вакцинації? Чи можна робити щеплення, якщо вчора його вживали?

Наразі немає доведених фактів впливу алкоголю на організм людини, що отримала щеплення від коронавірусу однією з вакцин, затверджених Управлінням з контролю за продуктами та ліками США (FDA). Проте існує багато свідчень, що надмірне вживання алкоголю пригнічує імунну систему, а відтак може зашкодити організму виробляти антитіла.

Звичайно, були пацієнти, що зізнавались, що вчора приймали алкоголь. Якщо видимих ознак сп’яніння не спостерігалось, ми робили щеплення. Декілька пацієнтів вживали алкоголь навіть після вакцинації, навіть часом в той же день. Судячи з відгуків людей, що випили одну стандартну дозу червоного вина (150-200 мл), ніяких ускладнень не настало.

Зтикались і з тим, що молодь боїться РНК вакцини, бо вона, начебто, “змінює геном клітини» і вони переживають за свої наступні покоління. Бо «це ж нова вакцина!» і «ніхто наперед не може сказати, як вона вплине на наших майбутніх дітей»!

Люди, які поширюють такі заяви, не дуже знаються на генетиці. Вакцина містить фрагмент генетичного матеріалу вірусу — РНК. Проте введення РНК ніяк не впливає на ДНК людської клітини.

Простими словами, РНК-вакцина надає організму інструкції, як створювати імунітет проти вірусу. Вона спонукає організм виробляти білок, присутній на поверхні коронавірусу. Таким чином імунна система вчиться розпізнавати цей білок та виробляти антитіла проти нього.

Так, це нова технологія, але не потрібно її боятися. Перш ніж вакцини сертифікують для широкого використання, вони проходять надзвичайно ретельну перевірку на безпечність.

Часто упереджене ставлення є до вакцини індійського виробника, Covishield (Oxford/AstraZeneca). Багато людей її вважають неякісною. Зараз ми використовуємо вакцину корейського виробництва. На пакуванні написано, що замовник — Швеція. Часто доводиться пояснювати, що Oxford/AstraZeneca з індійського заводу така ж за складом, як з корейського. Виробник не може змінювати формулу вакцини, будь то індійський чи корейський завод. Те, що айфони роблять в Китаї, чомусь нікого ж не відлякує.

Прийшла якось жінка на щеплення, питає, хто виробник. Кажемо, що виробляла Корея на замовлення Швеції. Відповідає: «О, Швеція, добре, роблю! Бо індійського виробника чоловік заборонив робити. А чоловік на цьому знається». Питаємо, хто ж чоловік за професією. А він водій. В подібних випадках ми завжди пояснюємо, що вакцина однакова, бо зроблена по ліцензії Oxford/AstraZeneca, просто виготовлена на різних платформах. Не хоче слухати. Для неї Індія — це погано, а Швеція — добре. І таких бесід багато.

У різних верств населення реакція різна. Можливо, це залежить від комунікації керівника закладу, який направляє працівників на вакцинацію. Наприклад, працівники силових структур вакцинувались в примусовому порядку. Їм було байдуже, чим. Медики вакцинувались добровільно, але навіть у тих, хто працює в ковідних стаціонарах, ставлення до вакцинації абсолютно різне. Здається, люди часом не мають уявлення про базові медичні поняття.

Найкраще ставлення до вакцинації у «заробітчан» та людей, які збираються за кордон. Їм цікаво якнайшвидше вакцинуватись, отримати свідоцтво про вакцинацію і поїхати за кордон. Відразу запитують про другу дозу. Питають, чи можна її отримати раніше, ніж треба за наказом.

Ставлення до вакцин часто міняється, коли хтось із сім’ї вакцинується. Переніс щеплення добре? Роги/копита не виросли? Завтра чекай всю сім’ю у центрі вакцинації!

Часто молоді люди відмовляють своїх батьків, бо бояться, що в тих після вакцинації виникнуть тромбози. Це міфи, з якими потрібно боротись. Можливо, варто одразу щеплювати й молодих людей, якщо вони привели на вакцинацію батьків. Часто для батьків показовим фактом є щеплення лікаря чи медсестри, до яких вони часто звертаються за допомогою. І це може переконати їх прийти на щеплення.

Найважливіший аргумент — це все ж статистика. Наш заклад провакцинував 4 000 пацієнтів. Усі живі. Якщо ж брати 4 000 хворих на коронавірусну хворобу, то з них виживають не всі. Це жорсткий, проте дієвий доказ ефективності вакцинації.

Вірогідність виникнення тромбозів через вживання протизаплідних таблеток у 125-300 разів, через куріння - у 440 разів, через захворювання на COVID-19 - у 41,25 тисяч разів вища, ніж внаслідок вакцинації. Інфографіка підготована фахівцями проєкту "Твій сімейний лікар"
Вірогідність виникнення тромбозів через вживання протизаплідних таблеток у 125-300 разів, через куріння – у 440 разів, через захворювання на COVID-19 – у 41,25 тисяч разів вища, ніж внаслідок вакцинації. Інфографіка підготована фахівцями проєкту “Твій сімейний лікар”

Вікторія Новохатченко, КНП “ЦПМСД 4”, Кривий Ріг:

Ми почали вакцинувати людей 4 тижні тому. З того часу провели щеплення понад 800 людям, 300 з яких отримували другу дозу.

Серед пацієнтів були працівники та мешканці закладів для літніх людей, психоневрологічних диспансерів. Також ми вакцинували працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій. Щеплення проводилось вакциною Pfizer-BioNTech. В основному всі хотіли саме цю вакцину.

Бувають, звісно, випадки недовіри до вакцин. Проте тоді я стараюсь наголошувати на тому, що якщо вже ми хочемо подолати коронавірусну інфекцію і залишити всі обмеження позаду, то саме вакцинацією ми зможемо це зробити. Також наводжу приклади інших країн, де активно йде імунізація. Наприклад, Ізраїль. Там вакцинувались майже всі.

Маю єдину пораду до всіх читачів: вакцинація рятує життя. Більшість дорослих бояться робити щеплення, бо бояться побічних ефектів після уколу. Це може бути біль у місці ін’єкції, температура, загальна слабкість, головний біль. Але всі, хто хворів на середню, а тим більше важку форму коронавірусної хвороби, підтвердять: навіть найнеприємніші спецефекти після щеплення варті того, щоб звільнитись від ризику перехворіти знов. Ризик мати один день дискомфорту чи болю в місці уколу — ніщо у порівнянні з ускладненим протіканням “корони”. А тим більше — із ризиком смерті.

До того ж діток своїх ми щеплюємо. Не боїмось, що, наприклад, після АКДП буде боліти ніжка у дитини та підвищиться температура. Це просто потрібно пережити за кілька днів. Так само й у дорослих. Але ж діткам ми робимо, а собі ні. Чому так? Для мене рішення очевидне: потрібно відкласти сумніви вакцинуватись.

Нагадуємо: усі вакцини, які перебувають на III фазі клінічних випробувань, пройшли перевірки на безпечність. Кожна вакцина, сертифікована ВООЗ, пройшла суворі тести та клінічні випробовування, що підтверджують її безпечність та ефективність у боротьбі з COVID-19.

Записатись у чергу на вакцинацію можна:

* заповнивши анкету на сайті або в мобільному додатку Дія

* зателефонувавши в контакт-центр МОЗ з питань COVID-19: 0 800 60 20 19

* звернувшись до свого сімейного лікаря