«Агроекспо-2017»: ознаки якості

Через пару років визначати політику однієї з найбільш перспективних галузей української економіки будуть на Кіровоградщині – таким є один з прогнозів, зроблених минулого тижня в кулуарах виставки «Агроекспо-2017».

За розмірами вона вже втричі обігнала другу в країні, сільгоспники всіх масштабів прикидають тут свій бюджет на майбутні сезони, дізнаються, що є нового для бізнесу – від україно-фінського комбайна до породистої молочної корови, від елеваторного обладнання до добрив. І можуть це нове не тільки «помацати», а й побачити в роботі.

Вже за перші три дні на ста тисячах квадратних метрів в обласному центрі 585 профільних компаній представили товар лицем майже 26 тисячам осіб, значна частина яких – професіонали, потенційні покупці.

АЕ_2

Все серйозно

Втім, роль великого «дня поля» проект за п’ять років існування явно переріс. Якщо аграрний сектор може приносити сотню мільярдів гривень на рік, як прозвучало в ході однієї з публічних дискусій, то місце, де концентруються його представники, не могло не стати важливим центром економічного життя країни. І виправдовує сьогодні офіційно міжнародний статус виставки те, що в її діловій програмі цього року взяли участь офіційні особи кількох держав Європи та Азії, зокрема – надзвичайні і повноважні посли республік Корея і Македонія і ціла делегація китайських чиновників і підприємців з десятимільйонної міської агломерації Суджоу.

У складі китайської делегації, в тому числі – фахівці з вирощування сільськогосподарських культур, зрошення, безпілотних технологій. Це візит у відповідь – нещодавно в Піднебесній побували представники співорганізатора «Агроекспо», Кіровоградської обласної адміністрації та регіональної торгово-промислової палати. За словами пані Сюй Дун, що представляє департамент агропромислового комплексу Суджоу, їх цікавить цілком конкретна співпраця, в першу чергу – в сільському господарстві.

– З нами приїхало п’ять бізнесменів, у них є велике бажання знайти тут партнерів. Ще багато підприємців є в торгово-промисловій палаті нашого міста, представники якої входять до складу делегації. Вони хочуть тут підписувати контракти, і, якщо є хороші проекти, інвестувати, – стверджує Дун.

Створення умов для того, щоб в регіон вкладали гроші, – один із пріоритетів стратегії розвитку Кіровоградської області, яку презентували тут же, на форумі Central Ukrainian ID. Є для кого – крім заїжджих, в залі вистачає внутрішніх інвесторів першого ешелону, власників українських підприємств і холдингів. Присутній навіть мільярдер Сергій Тарута.

В ході конференцій з дискусіями обговорювали, звісно, і майбутнє головного «винуватця торжества» – національного сільгоспмашинобудування. Воно є, і саме тут, на щорічній виставці, чітко видно, як змінюється ситуація.

– З точки зору «було – стало» ми бачимо знову приріст нових учасників, організатори кажуть, близько 30%. Бачимо знову нові машинобудівні компанії, які для нас – відкриття, бачимо нові розробки. Ми спілкувалися з аграріями, вони для себе з подивом відкривають, що в Україні є конкурентна продукція, яку вони можуть використовувати. Я думаю, рік-два в такому темпі – і ми будемо визначати агропромислову політику країни в Кіровограді, – говорить Руслан Іллічов, генеральний директор Федерації роботодавців України.

У ці рік-два вітчизняні заводи будуть підтримувати, повертаючи покупцям 20-30% вартості придбаної у них сільгосптехніки. На цей рік у бюджет державної програми закладено 550 мільйонів, на наступний планується мільярд. Розрахунок на те, що аграрії захочуть заощадити більше мільйона, купивши херсонський комбайн замість аналогічного «Джон Діра», наприклад. А коли завантажиться конвеєр, мовляв, вирівняється і якість, і робота у людей з’явиться всередині країни. Народний депутат Анатолій Гіршфельд, з ім’ям якого пов’язані в тому числі «Харківський тракторний завод» і «Лозівські машини», припустив, зокрема, що іноземні бренди, якщо побачать ефективність такої системи, почнуть відкривати заводи тут – з локалізацією і створенням робочих місць.

АЕ_3

“Основне блюдо”

А поки заводи не побудовані, представники зарубіжних, глобальних компаній – німці, італійці, поляки, білоруси – на «Агроекспо» не сидять в президії і не штовхають промов. Вони приїжджають сюди продавати.

– Перший день (виставки) здивував – дуже багато відвідувачів. Цікаво, що вони реально зацікавлені, люди не просто проводять час. На демо-показах техніки було багато людей, багато питань, багато потенційних покупців, – говорить Асад Лапш, генеральний директор українського підрозділу KUHN.

Це машинобудівний гігант з французьким корінням і заводами по всьому світу. На виставці показують відразу 32 одиниці техніки, весь спектр – підготовка і роздача кормів, виробництво зерна, обробіток грунту, обприскувачі. Нічим не гірше представлені й інші потужні компанії зі світовим ім’ям – «Джон Дір», «Лемкен», «Ведерстад», «Кейс», «Клаас»…

Завод «Ельворті» (колишня «Червона зірка») – як раз прямий конкурент KUHN – теж робить сівалки, борони, культиватори тощо. Як і іншим українським виробникам, «буцатись» не тільки на зовнішніх ринках, а й в країні йому доводиться з дуже крутими фірмами. На підприємстві взяли інфарктний темп, з 2016-го його експозиція поповнилася аж сімома новинками, на ранок останнього дня виставки 22 машини були продані прямо зі стенду. Часи, коли нову техніку створювали роками, пройшли, констатує Сергій Калапа, генеральний директор заводу.

– Зараз потреба превалює, – говорить він. – Є потреба – ми робимо. Ми купували «гнучке» обладнання, щоб швидко реагувати на споживчий попит.

Один з тих, чий попит мається на увазі – Геннадій Новіков, голова «Аграрного союзу України». Він землероб практикуючий, каже, на виставку приїхав подивитися просапні сівалки і сушильне устаткування. І зі свого боку як покупець підтверджує: у вітчизняному сільгоспмашинобудуванні відбуваються серйозні зміни. У всякому разі, про це повідомляє «сарафанне радіо», яке, за словами аграрія, серед його колег залишається поки найдієвішою рекламою. Він як раз на «Агроекспо» домовлявся, щоб з’їздити подивитися «Богуславську сільгосптехніку» – кажуть, там роблять гідні обприскувачі.

– Змінюються асортимент і якість просто на очах. Вони вчаться. І я думаю, все буде нормально, аби політика залишалася протекціоністської, але системною. У наших машинобудівників є шанси, просто потрібно робити ринкові речі, те, що робимо ми як сільгоспвиробники. Вчора були одні вимоги до якості продукції, сьогодні вони інші. Потрібно йти в ногу з прогресом, відповідати певним речам, – говорить Новіков.

За оцінкою глави «Аграрного союзу», купівельна спроможність аграріїв за останній рік знизилася відсотків на 25. Так що обіцяних бюджетних компенсацій фермери чекають не менше, ніж заводчики.

– Через посуху урожай нижче, а ціна на рівні минулого року. Однозначно обігових коштів буде менше, – говорить він. – Крім того, те, що змінилося (в податковому законодавстві, – авт.) з 1 січня, вже «вимило» мінімум 15% обігових коштів через систему ПДВ, електронних накладних і так далі. Ми сьогодні обговорювали підтримку, яка піде на машинобудування – вона повинна піти в розвиток, щоб через якийсь час нам не потрібно було їхати кудись, купувати щось іноземне. Думаю, виставка якраз є таким майданчиком, де все це можна обговорити, намітити якісь плани, і найголовніше – через рік підвести підсумки.

Машинобудівники, зі свого боку, констатують: хоча в останні два роки український ринок сільгосптехніки швидко зростав, навіть спостерігався деякий дефіцит – окремі заводи не встигали зробити стільки, скільки потрібно, то вже з травня поточного року він почав скорочуватися. Можливо, в тому числі і з причин, названим Новіковим. Як би там не було, за його ж власними словами, говорити про катастрофічне або суттєве зниження попиту поки не доводиться.

– Хто головний на виставці? Той, хто хоче купити. Подивіться, стоянка забита автомобілями, люди приїхали щось вибрати. По емоційному настрою виробників «Агроекспо», їм більше подобається, ніж виставка на ВДНГ в Києві, – зазначає аграрій.

АЕ_4

Плани на післязавтра

Генеральний директор іншої галузевої асоціації, «Українського клубу аграрного бізнесу», член Європейської асоціації аграрних економістів і Німецького сільськогосподарського товариства Тарас Висоцький вважає: підсумки, які тут підводять – не вчорашні і навіть не сьогоднішні.

– Аграрний сектор – дуже динамічний, за рік в плані трендів багато чого змінюється, – підкреслює він. – З огляду на розвиток технологій, комунікацій, зараз у аграріїв немає необхідності бачити один одного, щоб поспілкуватися. А є потреба побачити, знайти те, що буде актуально післязавтра в аграрному секторі України та в світі в цілому – Україна дуже сильно інтегрована в міжнародний бізнес, особливо в аграрній сфері. Те, що буде завтра, вже зрозуміло і заплановано. Подібних майданчиків створюють багато, і в більшості випадків, на жаль, вони не варті уваги. Аграрії можуть один раз приїхати, але ніколи не повернуться туди, де немає ефекту. З огляду на, що вже в п’ятий раз проходить виставка і люди повертаються, це є ознакою якості.

Автор, натхненник і інвестор «Агроекспо» Павло Штутман, голова профільної національної асоціації «Украгромаш», яка виступає організатором поряд з міністерством АПК і обласною адміністрацією, також упевнений, що ідея створення доступного презентаційного полігону для великих і малих учасників цього ринку в центрі країни себе виправдала . Хоча окупиться нескоро. Тільки вітчизняних виробників сільгосптехніки взяло участь у виставці в 2017-м порядку шести десятків, від невеликих цехів до флагманів галузі – це реально багато.

Всім вистачає місця, і всім вистачає коштів, щоб взяти участь у цій виставці. Вона стає все більше, і найголовніше – все корисніше як для виробників сільськогосподарської техніки, перш за все вітчизняної, так і для аграріїв. Про це свідчить те, скільки професійних відвідувачів, і кількість компаній. Якщо є «трафік», виставляються компанії. Якщо люди сюди їдуть, створюють цей трафік, значить, це їм потрібно, – вважає Штутман.

Андрій Трубачев, фото – Олег Шрамко, Павло Волошин