„Безсмоле правосуддя”: Люстрація суддів – все?

Сьогодні ввечері колегія Ленінського районного суду Кіровограда на чолі з Євгеном Безсмолим має винести вердикт у гучній кримінальній справі, яка має всі ознаки, на жаль, класичного для нашої практики „експрес-пошуку крайніх”. З огляду на фактичну відсутність реформування судової системи та люстрації її представників, надії на справедливий вирок є майже примарними. Як і  на масштабну зміну найганебніших тенденцій українського та місцевого правосуддя.


Євген Безсмолий – фото з мережі

В кінці жовтня 2013 року в Кіровограді був убитий директор-розпорядник «Української фінансової групи» Ігор Коваленко. Основним і єдиним підозрюваним виявився працівник одного з обмінних пунктів, підконтрольних цій структурі, громадянин К., 1980 року народження, сім’янин і батько двох дітей. За версією правоохоронців, він був останнім, хто бачив банкіра перед його зникненням. Не оголосивши про підозру, без процесуального статусу К. запросили проїхати з співробітниками органів для бесіди і з’ясування деяких питань на наступний день, і відпустили додому тільки під ранок наступного дня – каже, що босого. А ще через день, після спроби поскаржитися в прокуратуру на неправомірні дії міліції, прямо біля обласної прокуратури, в центрі міста, до молодої людини підійшов невідомий і спровокував конфлікт – в результаті К. отримав адмінарешт за хуліганство, після якого на свободу вже не вийшов, підписавши зізнання у вбивстві. Рішення про арешт виносив той же Бессмолий – за відсутності «потерпілого».

Обвинувачений

– Я вже два роки перебуваю у в’язниці за злочин, якого не скоював. 33 роки я прожив, у мене не було ані приводів до міліції, ані негативних характеристик, у мене була сім’я, робота. З якого дива мені вбивати людину? Я з’являвся (по викликам, як свідок , – Весь Кіровоград), не переховувався. Було проведено три обшуки – у мене, у батьків, в гаражі. Не було знайдено ніяких доказів. Що стосується мого визнання – так, я писав зі слів міліції. Я це в залі суду теж вже розповідав. Мене підім’яли, незрозуміло за що дали мені 12 діб арешту за хуліганство нібито. Всі прекрасно розуміють – це з тією метою, щоб мене ізолювати, і можна було здійснювати якийсь вплив. Люди досвідчені, вони знають, як правильно обробити людину. Я був готовий до того, що мене будуть вбивати, катувати, але вони (співробітники міліції, – Весь Кіровоград) били по найціннішому, що у мене є в житті – погрожували членам моєї родини. Я так розумію, зверху просто було дано розпорядження розкрити резонансне вбивство. Такий момент зможе мені пояснити прокурор, чи ні: 28 числа, з Коваленко нібито зник зв’язок, 29 вранці вже було виробництво по 115 статті (умисне вбивство, – Весь Кіровоград). Не було ще знайдено ані трупа, ані автомобіля, але вже була стаття, – зокрема, сказав в своєму останньому слові обвинувачений, припустивши, що в міліції могли знати більше, ніж говорять.

Занадто довіряти словам обвинувачених, особливо в тяжких злочинах – справа невдячна. Але в цій конкретній справі до слідчих, обвинувача і суддів питань, насправді, набагато більше, ніж відповідей. Ніяких доказів провини людини, що опинилася на лаві, крім його визнання, об’єктивно немає.

Питання до…

– Якщо державне обвинувачення вдається до того, щоб допитувати слідчого у справі як додаткового свідка, то, напевно, не все так добре в цьому кримінальному провадженні. Спочатку вказується одне місце злочину, потім не без допомоги суду прокурор виправляє (на інше, – Весь Кіровоград), вказуючи, що вже не біля одного гаража відбувалося злочин, а біля іншого, – зазначає адвокат Ніна Степанова.

Згідно з текстом обвинувального акта, вбивство сталося в результаті сварки між начальником і підлеглим – саме в таких відносинах перебували жертва і обвинувачений. При цьому свідків власне сварки немає, як і будь-яких інших доказів того, що для неї були причини. Більш того, згідно з версією, представленої прокурором в суді, сварка виникла, коли жертва і обвинувачений їхали по місту в машині банкіра. Після чого останній змінив маршрут руху і поїхав, очевидно, з метою «розібратися», до гаражу, що належить рідним обвинуваченого в гаражному кооперативі «Гірник». Чому, навіщо саме туди? Відповіді на це питання у звинувачення немає. Як і на багато інших.

– Багатоповерховий будинок виходить своїми вікнами прямо на це місце (передбачуване місце злочину, – Весь Кіровоград). Люди ходять через ці гаражі в першу лікарню. Це був білий день, можливо, люди були в гаражах. Ніхто нікого не опитував, нічого не встановлено, – констатує адвокат.

Далі. Ймовірне знаряддя – ніж, яким Коваленко нібито штрикнули в спину, як стверджують правоохоронці, був знайдений вже в ході слідчого експерименту на ймовірному місці злочину. На ньому немає ані відбитків, ані крові жертви, більше того, слідством не встановлено, звідки цей самий ніж взагалі з’явився, у кого і де він був до моменту мало не випадкового виявлення оперативним працівником. При цьому відеозапис слідчого експерименту якраз перед цим моментом переривається, а потім знову стартує без будь-яких коментарів. Якщо додати до цього, що понятими під час його проведення виявилися двоє співробітників міліції, звільнені незадовго до, і знову прийняті на роботу після, питань стає ще більше.

І це далеко не все. Хоча згідно з висновками експертизи, банкір помер від гострої крововтрати, на «місці злочину» слідів крові немає взагалі. Не знайшли їх ані на одязі, ані на взутті, ані під нігтями обвинуваченого – його повний огляд, до слова, проводився на наступний день після передбачуваної дати вбивства, коли ні про який оголошенні підозри ще й мови не було.

Захист клопотав про проведення експертизи зразків грунту, знайдених в машині жертви, на взуття обвинуваченого і на ймовірному місці злочину, аналізу слідів ДНК з леза того самого ножа, і ряду інших експертних заходів, які дозволили б об’єктивно оцінити всі обставини трагедії – колегія Ленінського суду у чолі з Бессмолим все їх «завернула».

Один той факт, що на момент встановлених судмедекспертами дати і часу смерті Коваленко обвинуваченого вже «обробляли» правоохоронці, коштує тисячі слів, сказаних і написаних на офіційних бланках з печатками. У суді К. озвучував прізвища високопоставлених чиновників тодішнього УМВС аж до рівня заступника начальника управління, які, згідно його слів, безпосередньо брали участь у «вибиванні» явки з повинною. Прокуратура відмовила у відкритті провадження по відповідній заяві обвинувачуваного. Нагадаємо, це був кінець 2013 року, в Києві і країні вже щосили бушував Євромайдан – названих обвинуваченим у вбивстві банкіра людей пізніше згадували як кандидатів на люстрацію в зв’язку з тими подіями. Сьогодні, за нашою інформацією, вони продовжують працювати в системі органів внутрішніх справ – тільки в інших регіонах.

– Згідно статистики і судовій практиці, основна маса злочинів припадає на громадян, які раніше не притягувалися до кримінальної відповідальності і ніколи не були за гратами. Їх легше залякати, – стверджує адвокат Степанова.

Вона підкреслює: хоча К. до того три дні опитували, офіційно в якості свідка, явка з повинною у вбивстві банкіра Коваленко була їм підписана тільки після укладення під арешт за адміністративне порушення, задокументовані обставини якого містять всі ознаки відвертої фальсифікації.

Особи

Дільничний, який складав протокол, більше не працює в органах. На «потерпілого», яким є дехто Пиріков, за нашими даними, оформлено приватне підприємництво, зареєстроване за адресою одного з кіровоградських недобудов. Відправив тоді К. під арешт, як вже згадувалося, суддя Бессмолий. В минулому році він виніс обвинувальний вирок кіровоградському правозахиснику Ігорю Погасію, який встав поперек дороги людям з хорошими зв’язками у Верховній Раді і обласній прокуратурі. Правозахисник повинен був сісти на 3 роки за сфабрикованим звинуваченням, та апеляційний суд області скасував ганебний вердикт. Ні суддя, ні правоохоронці, які фабрикували звинувачення в злісному хуліганстві для юриста, який багато років захищає інтереси пересічних українців в Європейському суді з прав людини, поки не понесли жодної відповідальності.

Для батька двох дітей, якого, схоже, просто «призначили» винним у резонансному злочині, прокурор зажадав покарання у вигляді 12 років позбавлення волі. Вердикт колегії на чолі з тим же Бессмолим у справі, яке без жодних перебільшень можна назвати шитою товстими білими нитками, нагадаємо, має бути винесений сьогодні увечері.

Під час минулорічної судової тяганини з апеляцією Погасся на поверхню виринув ще один цікавий епізод з судової практики Євгена Бессмолого. Декілька років тому суддя призначив умовне покарання чоловікові, який посеред білого дня, з „групою підтримки”, переламав бітою кістки, зокрема, обидві ліктьові, своєму боржникові. У матеріалах розгляду, які можна знайти у державному реєстрі судових рішень, прізвища фігурантів не вказано, але інформовані джерела стверджують: м’якість „безсмолого правосуддя” в цьому випадку може пояснюватись положенням та зв’язками обвинуваченого.

В цьому контексті важко не згадати зайвий раз про той сумний факт, що реформування судової системи, зокрема так звана люстрація суддів, в Україні, схоже, захлинулася так і е почавшись. Зроблені тимчасовою спеціальною комісією про порушення присяги суддями Бевзом та Льон з Кіровоградщини, яки виносили рішення проти євромайданівців, зокрема того ж таки Олексія Цоколова, відмінено Вищою радою юстиції. Діяльність самої тимчасової комісії – припинена. Матеріали про перевірку дій ще, як мінімум, вісьмох суддів, які чекали на її розгляд, скоріш за все, теж будуть „поховані” – з огляду на загальну тенденцію. Отже на адекватні рішення по очевидним справам кіровоградці, та й українці в цілому й надалі можуть лише сподіватися – як на диво, або виграш у лотереї. Ціною програшу у якій, можуть стати 12 років життя, наприклад.