„Безсмоле правосуддя”: є надія на справедливе рішення

Після більш ніж двох років за гратами обвинувачений у резонансному вбивстві кіровоградського банкіра повернувся додому. Для 36-річного чоловіка, який ніколи не мав проблем з законом, батька двох дітей, якого – дуже на те схоже – призначили „крайнім” недобросовісні слідчі, з’явилася надія на справедливість.

Про справу, що продовжує слухатись у Ленінському районному суді обласного центру колегією під головуванням Євгена Безсмолого, ми вже писали. „Білі нитки” стирчать з неї на всі боки. Фактично у слідства та прокуратури немає нічого, крім факту, що обвинувачений бачився з жертвою, директором-розпорядником «Української фінансової групи» Ігорем Коваленко, вранці в день його зникнення, і той підвозив його на своєму автомобілі.

Все інше з тексту обвинувального акту: сварка на професійному грунті, якої ніхто не чув, бійка, якої ніхто не бачив, серед білого дня у гаражному кооперативі, через який постійно ходять люди, проти вікон багатоповерхівки, ніж, який „знайшли” під час слідчого експерименту, на якому немає ані відбитків обвинуваченого, ані крові жертви – абсолютно ніякої довіри не викликає. Як і визнання у вбивстві, написане, згідно заявам обвинуваченого, під тиском та загрозами, після того, як його помістили під адміністративний арешт за звинуваченням у хуліганстві, яке має всі ознаки фальшування…

Сумнівних деталей у справі ще багато, як то працівники міліції, яких звільняли, залучали в якості понятих при проведенні слідчого експерименту, а потім поновлювали на роботі тощо, і всі вони – не на користь обвинувачення.

Молодій людині знадобилось провести два роки у стінах СІЗО, щоб склад суду – вже після дебатів та останнього слова обвинуваченого, почав проявляти об’єктивність та професіоналізм. Спочатку замість винесення вироку колегія на чолі з Безсмолим продовжила судове розслідування. А минулого вівторка – задовольнила клопотання захисту про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт з цілодобовою забороною залишати помешкання. Звісно, це ще не свобода, і навіть не нормальне життя, але бути вдома з дружиною і дітьми, звісно, зовсім не те, що сидіти у камері.

Наразі за клопотанням прокуратури призначено ДНК-експертизу мотузки, яка була намотана на руків’я того самого ножа, на предмет пото-жирових слідів обвинуваченого (до речі, раніше суд відхилив декілька подібних клопотань захисту). Це робитимуть у Миколаїві, де є лабораторія з відповідним обладнанням. Засідання у процесі відновляться після завершення експертизи, орієнтовно – наприкінці травня.

Не можна не відзначити наполегливість захисника Ніни Степанової, яка, незважаючи на досить довготривалу „глухоту” суду не втомлювалася звертати його увагу на очевидні і не дуже невідповідності обвинувального акту наявним доказам, аналізувати та вимагати максимально прискіпливої оцінки цих доказів та аргументів обвинувачення. Врешті решт, все це дало результат і надію на справедливий суд для сьогоднішнього обвинуваченого.

Проте, без суспільного резонансу все це, схоже, в наших судах досі не працює. Адже маємо підстави стверджувати, що „чудесний” поворот у розгляді справі стався як раз після того, як на присвячені їй публікації звернули увагу в керівництві обласного апеляційного суду. Хоча це, звісно, може бути і простим збігом. Ми обов’язково продовжимо відслідковувати хід резонансних справ у судах області та вказувати місцевій і українській Феміді на нові спроби її підопічних „навішувати магніти” на чаші символічних ваг богині правосуддя.