Весняні трансфери, або довга дорога в «ширку»

«Україна-Центр»

Кіровоградщина – в очікуванні масштабного перевантаження влади в місцевих Радах, до якого неминуче призведуть перестановки в Києві, що вже почалися. В результаті не надто численні радикали Ляшка можуть «посунути» на керівній постах представників інших умовно опозиційних партій, в першу чергу – «Батьківщини».

На кону можуть опинитися насамперед ключові пости в обласній та інших радах, а слідом за ними – в комісіях, виконкомах, управліннях, департаментах, комунальних підприємствах…

Солідарність з «Солідарністю»

Наприкінці лютого три фракції Верховної Ради – коаліційні БПП, «Народний фронт» і Радикальна партія Олега Ляшка провели засідання так званого національного круглого столу «Єдність заради перемоги» і підписали в підсумку цікавий документ, який журналісти охрестили «декларацією про солідарність». Мова там йде про прихильність принципам Революції Гідності, готовності відкинути дрібні політичні протиріччя і об’єднатися навколо спільних цінностей.

Там ще багато різного, наприклад, про те, що політична розрізненість українських еліт в минулому вже приводила до втрати державності та утвердження на нашій території авторитарних і тоталітарних режимів, про сьогоднішні спроби Росії пересварити українські еліти і так далі. Але все це, так би мовити, лірика. По суті ж документ, підписаний в тому числі Олегом Ляшко, керівником Парламентської фракції «Народного фронту» і представником Президента у Верховній Раді – без п’яти хвилин нова коаліційна угода. Його підписання свідчить про те, що Президент Петро Порошенко налаштований стабілізувати парламент, зміцнити позиції державної влади в країні і знизити політичні ризики.

Те, що радикали останнім часом активно голосують за важливі для влади законопроекти, в тому числі – бюджетні, відзначено всіма і кожним. У ЗМІ заговорили вже про конкретні посади, які ось-ось можуть отримати «ляшківці» в обмін на входження у діючу або нову коаліцію, яку нібито можуть створити протягом двох-трьох місяців. Писали з посиланнями на інформацію з «близьких до мінеральних» джерел навіть про те, що Ляшко можуть в результаті віддати пост спікера парламенту. Або віце-прем’єра в оновленому уряді на чолі з Юрієм Луценком або Степаном Кубівим. Або що в РПЛ хочуть посаду міністра інфраструктури. А її лідер тим часом уже офіційно озвучував умови входження партії до нової більшості…

Показова і реакція «Батьківщини», яка довгий час змагається з недавніми партнерами – «Самопоміччю» та тою ж РПЛ – за звання «головної» опозиційної політсили у країні, і з апетитом чекає дострокових парламентський виборів. Сама можливість їх проведення в разі створення нової більшості або посилення старої «багнетами» радикалів множиться на нуль.

Ближче до тіла

Партійно-політичні рухи в столиці неминуче призводять до змін на місцях. А в теперішні неспокійні часи, коли цілком передвиборна агітація ні на день не покидає рекламні площі на вулицях наших міст і сіл, – тим швидше.

І якщо вже в Верховній раді надзьобується нове об’єднання, а «Народного фронту» в місцевих радах немає, значить, саме радикали незабаром зможуть претендувати тут на значне посилення позицій. Після того, звичайно, як зверху по партійній лінії буде спущена команда вступати в місцеві коаліції. Конкретний зміст змін буде залежати, за великим рахунком, від того, наскільки високо лояльність «нових старих» партнерів оцінять у столичній АП та місцевої ОДА.

Наприклад, якщо Олег Ляшко цілком може претендувати на спікерське крісло в Києві, то чому Михайлу Бевзенко, який очолює фракцію радикалів у Кіровоградський обласний раді, не замінити, наприклад, представника «Свободи», підслідного Ігоря Степуру, на посаді заступника її голови? Минулого тижня в обласний центр якраз приїжджав лідер РПЛ, якого тут в останній раз бачили, напевно, перед минулим, а то і позаминулими виборами. І навряд чи Ляшко приїжджав тільки для того, щоб подивитися завод і привітати жінок з наступаючим святом.

Власне, крісло не тільки під заступником, а й під головою облради вже не виглядає занадто стійким. Адже, Враховуючи, що абсолютна більшість рішень рада приймає з подачі обладміністрації, що представляє президентську гілку влади в регіоні, цілком логічним на етапі президентського посилення «по вертикалі» було б усунення від її керівництва представників опозиційних політсил. Такою вже давно є колись коаліційна «Батьківщина», яку представляє сьогодні голова облради Олександр Черноіваненко і яка на державному рівні знову виступає з найбільш різкою критикою діючої влади. А тут такий привід.

До слова, той же Ляшко в ефірі каналу «Кіровоград» не змарнував нагоди кинути камінь в колегу-опозиціонера, заявивши дослівно, що «Тимошенко і брехня – рідні сестри-близнюки» і «все, що говорить Тимошенко, – це брехня». Раніше, нагадаємо, виходець з нашого обласного центру, нардеп-радикал Дмитро Лінько з трибуни ВРУ закликав позбавити лідера «Батьківщини» українського громадянства.

Повернемося до теми «бочки варення і корзини печива». Крім місць у президії сесійної зали, є й інші цікаві позиції, якими можуть зацікавити коаліціянтів з РПЛ – в першу чергу в постійних депутатських комісіях. Наприклад, з питань житлово-комунального господарства, її сьогодні очолює представник «Батьківщини» Юрій Кайдаш. У радикалів там вже є своя людина, Сергій Ратенко з Олександрії – традиційної кузні кадрів для обласної влади протягом багатьох років. Тридцятирічний Роман Тімуш з Гайворона, на момент обрання – помічник народного депутата Олега Ляшко, міг би внести свіжий струмінь, наприклад, у роботу комісії з питань освіти, яку зараз очолює директор «Радіо великих доріг» Любов Мороз з опозиційної ж «Самопомочі».

Остання взагалі опинилася в складній ситуації, коли правило «ворог мого ворога – мій друг» не працює. З одного боку – партії Садового і Тимошенко топчуть одне електоральне поле і є прямими конкурентами на будь-яких виборах, з іншого – жодна сьогодні не може дружити з владою проти другої. Занадто далеко зайшли обидві. Хоча, якщо знову почнуть пускати в Україну вагони з вугіллям і у питанні блокади буде знайдений якийсь легальний компроміс, прийняте якесь законодавство на перехідний період, наприклад, то «Самопоміч» цілком зможе направити свої стопи слідом за Ляшко і компанією. І ми побачимо ще більш дивні зміни, в тому числі кадрові, на самих різних рівнях.

Тим часом «зачистка» на Кіровоградщині, схоже, вже почалася. 24 лютого Новоархангельська районна рада більшістю голосів висловила недовіру голові районної адміністрації, представнику «Батьківщини» Сергію Васильченку. Питання було ініційовано Торговицькою сільрадою у зв’язку з земельними махінаціями, які нібито були допущені чиновником.

Юля + Юра = ?

Крім власне обласної ради, в регіоні є ще чимало всього, в тому числі посади в комунальних підприємствах. Наприклад, зараз той же Михайло Бевзенко з РПЛ вже працює в структурі ОКВП «Дніпро-Кіровоград», а керує ним Роман Ілик, якого вважали близьким до «Батьківщини».

Далі – міськрада обласного центру, тут цементування влади за рахунок зближення з Радикальною партією теж обіцяє цікаві історії. Прекрасно вписався б у посаду голови земельної комісії Михайло Демченко, безкомпромісний борець з незаконною забудовою, захопленням берегових ліній і т.п. На засідання під його головуванням журналісти збігалися б, як на гарячі пиріжки, – це був би щотижневий «хепенінг» з сенсаціями, скандалами і курйозами. Екс-кандидат на міського голову Рафаель Санасарян теж не дарма стажування в управлінні власності проходив свого часу. А у Сергія Бойка вже є досвід роботи секретарем ради… Стосовно всіх потенційно «розмінних» постів і посад можна робити конкретні прогнози, для яких не вистачить місця в п’яти газетах. Але суть і логіка процесів, які вже можуть бути запущені, ясні і на тих, що вже приведені.

Зрозуміло й те, що при закріпленні описаних «доцентрових» тенденцій в українському політикумі «Батьківщина» Юлії Тимошенко може залишитися за межами нових офіційних або фактичних структур наодинці з «Опозиційним блоком» Юрія Бойка. Чутки про нібито наявні між цими двома політичними силами домовленості ходять вже давно – їх об’єднує спільне бажання піти на дострокові вибори зараз, на черговому гребені протестних настроїв, які підігрівалися в тому числі і штучно. Пам’ятайте акції «вкладників», які не могли назвати свій банк, на вулицях Києва?

Можливість взаємовигідного зближення цих двох, здавалося б, абсолютних протилежностей вже було, до речі, доведено на конкретному прикладі в нашій області. Ще в березні минулого року «Батьківщина» у міській раді Олександрії розколола обрану демократичну більшість, де-факто об’єднавшись з «Опозиційним блоком», що підтримує міського голову, екс-регіонала Степана Цапюка. Можливо, незабаром ми, нарешті, станемо свідками створення горезвісної широкої коаліції, тієї самої «ширки», про яку багато говорять з середини 2000-х, і більше інших, напевно – Юлія Тимошенко, але вживу ніхто поки не бачив…