Дитяча обласна по-новому: далі – більше?

Реконструкція основного корпусу Кіровогорадської дитячої обласної лікарні коштувала області та державі 60 мільйонів гривень. Чи вартий був більш сучасний та презентабельний вигляд фасаду будівлі вкладених коштів платників податків, журналісти з’ясовували під час прес-туру закладом сьогодні, 9 вересня.

Тим більше, що наразі тривають роботи в одному із старих корпусів, які, за оцінками головлікаря Василя Хорощака, вартуватимуть не менше, а на наступний рік вже запланована реконструкція наступної будівлі.

DSC_0098

Ще рік назад цілком «совковий» корпус і зсередини, і ззовні має сьогодні цілком європейський вигляд – сучасні матеріали та меблі, плитка та сантехніка у вбиральнях, роботи лауреатів обласного конкурсу дитячого малюнку на стінах, зашиті у деревину балкони та ганок. Проте зовнішні зміни – не головне ані для персоналу, ані для маленьких пацієнтів закладу, з яких 60-70% – діти з районів області.

– Консультативна поліклініка була в підвалі, там же був травматологічний пункт, і травматологічне відділення. Ми все поміняли. Ось, на рампу заїжджає швидка допомога, тут же приймальний покій, реанімаційне відділення з електрокардіограмою, з ендоскопією, консультативна поліклініка, травмпункт, і тут же ліфтом діти подаються в травматологію, – пояснює новітню логістику головний лікар.

З окремого входу пацієнти, які потребують цього, потрапляють до нового санітарного пропускника, звідки теж є прямий доступ до одного з ліфтів.

– Все, що необхідно, у нас є. У нас проведено ремонт, є централізована подача кисню, компресорна станція, тобто апарати, які працюють під тиском, підключаються безпосередньо до системи, не так, як було раніше, – зазначає Любов Соколова, завідуюча відділенням анестезіології та інтенсивної терапії.

DSC_0040

Навіть тут, у реанімації, сьогодні працюють по-новому – батьки мають можливість знаходиться в відділеннях разом з дітьми, чи спостерігати за тим, що відбувається в палатах на моніторі з коридору або з дому – в режимі онлайн. Трансляція постійно ведеться з камер, встановлених в усіх палатах.

– У порівнянні з тим приміщенням, де ми раніше працювали, у нас вийшло в два рази більше палат, – каже Микола Пристайко, завідувач травматологічним відділенням. – У старому приміщенні у нас було по 8 чоловік у палаті. У новому – максимум по 4 людини, 2 палати – по 2 людини. І, звичайно, умови набагато кращі, ніж були.

Що він має на увазі, можна побачити власними очима: електричні та механічні ліжка у палатах, нові туалети, душові, їдальня, яка раніше знаходилась за межами відділення – з новими холодильниками та меблями, окрема операційна у відділенні, повністю обладнана новою технікою, новий французький рентгенапарат, який травматологія отримала в кінці минулого року. Пристрій обійшовся обласному бюджету у більш ніж півтора мільйонів. Він мобільний – їздить по всім палатам, операційним, та простий в обслуговуванні.

– Ми можемо робити рентгенівські знімки під час операції, і відразу ж бачити на екрані, що у нас виходить. Прооперували, поставили металоконструкції, або зіставили уламки, робимо знімок, і, не відходячи від столу бачимо, що у нас відбувається в рані. Ми вже не витрачаємо 15-20 хвилин на прояв знімків. Для хворого краще, для персоналу краще, для всіх краще, – пояснює Пристайко.

За межами оновленої будівлі роботи продовжуються: до одного з старих корпусів зараз добудовують третій поверх, на другому провадяться внутрішні роботи, у дворі ще можна побачити труби нових комунікацій, поки ще відкриті. Тільки через хірургічне відділення №1, розташоване у будівлі, щороку проходить понад 1200 дітей, в місяць тут роблять 110-120 операцій. Коли теперішній завідувач Петро Онищенко прийшов працювати у відділення, доводилось працювати з інструментами та апаратурою 40-х років минулого сторіччя. Зараз тут є обладнання для проведення ендоскопічних операцій і електрокоагуляції, зручні безтіньові лампи в операційних, надані японським урядом. Проте персоналу ще є про що мріяти.

DSC_0141

– Корпус цей будувався в 1902 році. На ті часи це ідеальне було спорудження. Але все змінюється, тече… Це наша мрія, щоб тут умови для перебування хворих і роботи персоналу були хоча б приблизно такими, як в тому (вже відремонтованому – «Весь Кіровоград») корпусі, – каже заввідділенням.

У подальшому сюди перенесуть педіатричне і неврологічне відділення, до якого пацієнтів буде доставляти новий ліфт. Всі роботи планують закінчити до кінця поточного року. За оцінками головного лікаря, на це потрібно, знову ж, мільйонів 60. 28 з них планують виділити до кінця року з обласного бюджету, решта, скоріш за все, надійде з Держфонду регіонального розвитку.

Найближчим часом на заклад чекають і більш істотні, системні зміни – дитяча обласна має намір однією з перших в області долучитися до процесу автономізації лікарських закладів, що має на меті створити більш прогресивну економічну модель їхнього існування.

– Ми пішли шляхом онкодиспансеру, і другими подали документи на сесію (обласної ради, – «Весь Кіровоград»), щоб зробити з нашого комунального закладу комунальне підприємство… Ви знаєте, що на медицину зараз не вистачає. Нам дають, припустимо, 30 мільйонів на рік. Ми повинні виконати держзамовлення – екстрену невідкладну безкоштовно, діти першого року життя і т.д. Все інше – всі чомусь соромляться казати, що у нас медицина платна. Але коли ми будемо підприємством, це буде офіційно тарифіковано, платитися в касу, цивілізовано. Так має бути, – впевнений головлікар Хорощак.

Можливо, саме в цьому полягає шлях до вирішення всім відомої кадрової проблеми, характерної для сучасної охорони здоров’я України в цілому. Так, за словами тієї ж Соколової, завідуючої відділенням інтенсивної терапії, зараз у неї в «господарстві» є дефіцит кадрів. Основна причина, за її словами – у низькій мотивації, адже середня зарплата лікаря-«бюджетника» в державі – біля 3000 гривень.