Навіщо наркомани землю риють?

“Україна-Центр”

Світ навколо нас стрімко змінюється – українці, як і жителі всього цивілізованого світу, все частіше роблять покупки онлайн – телефони, планшети та інша електроніка, одяг, взуття, шпалери, навіть продукти. Туди ж, в Інтернет, в останні роки йдуть і торговці наркотиками. Невигадливу рекламу, нанесену балоном з фарбою просто на паркан, тротуар або стіну, бачив, напевно, кожен житель практично будь-якого міста Кіровоградщини, не кажучи про мільйонники.

Причому бачив, хіба що мимохідь обурившись в черговий раз хуліганами, які геть розперезалися. Воно й не дивно – для непосвячених ці «писульки» – загадка: одне-два незрозумілих слова, часто – латиницею, номер мобільного телефону, інтернет-адреса сайту або контакт в одній з систем обміну повідомленнями. Втім, більшість тих, кому сьогодні 13-25, школярі та студенти, які виросли в епоху гаджетів, прекрасно знають, про що мова. Власне, саме вони і є цільовою аудиторією рекламодавців.

Нарко_1

Реклама і її агенти

Наприклад, ось короткий перелік місць, де подібну рекламу останнім часом можна було знайти в нашому обласному центрі. Найбільш кричущий випадок – «трафарет» на Дворцовій, прямо на головній площі міста, поруч з будівлею державної адміністрації (на фото). Помічено було місцевими журналістами трохи більше місяця тому.

Ще – один зі старих двоповерхових будинків на Шевченка, в якому, до речі, живе одна з наших колег. За два кроки від Кіровоградського колегіуму та Кібернетико-технічного коледжу. Набережна, через дорогу від кафедрального собору УПЦ МП і дитячо-юнацької спортшколи олімпійського резерву, поруч з філією київського університету культури. Склад біля одного з входів на муніципальний ринок – тут великий рух людей власне на ринок і з ринку, на старий автовокзал і з нього. Нежитлове приміщення на перехресті у Критого ринку. Стінка гаража біля котельні навпроти приватної початкової школи «Вікторія-П». Ще одна стіна на початку вулиці Кропивницького біля колишнього кафе «Марго» – поруч кілька студентських гуртожитків, зупинка електропоїзда, з якої ці самі студенти з районів якраз потрапляють в місто, і, знову-таки, недалеко школа № 26.

І маса написів – просто на стінах, парканах і гаражах в спальних районах. Це тільки те, що швидко згадали кілька людей, які працюють в одному приміщенні. Подібних «вивісок» набагато більше.

Торгують синтетичними препаратами – «сіллю», «спайсами», покуривши які, підлітки іноді виходять у вікна, амфетаміном, під яким можна стрибати цілодобово, а потім ще добу страждати від жорстокої абстиненції, іноді на грані психозу. Торгують і «класичною» коноплею-марихуаною, у тому числі й елітних сортів. І раз все це продають, значить, хтось все це купує. Масштаб лиха у силу професійних навичок і громадянської позиції намагається оцінити колишній прокурор Кіровоградської області Сергій Жолонко.

– Цю проблему я бачу в цілому у нас в країні, оскільки багато їжджу, відстежую і звертаю увагу, – каже він. – Тому у мене є уявлення про українські «нарко-нариви», один з них, найближчий до нас – це Миколаїв, я там часто буваю. Кривий Ріг – окрема тема, з цієї ж опери. І ми знаходимося якраз на своєрідній «дузі».

Як би там не було, вже сьогодні існує незліченна кількість сайтів, які працюють в Україні, як правило, у великих містах. Якщо один все-таки закривають, на його місці з’являються кілька нових – як у казці про Змія Горинича. У новинах по темі, крім вже згадуваного Миколаєва, звучать Харків, Одеса, і не тільки.

– Львів – як не дивно, на власні очі бачив, – стверджує Жолонко. – У Тернополі – за останні кілька місяців ми кілька разів були, весь центр, вся вулиця Замкова розписана цими адресами. Там, як і у нас, досить великий сегмент студентів-іноземців, це теж потенційні споживачі.

Сайти та форуми при цих сайтах, які постійно змінюють адреси, а точніше – люди, які за ними стоять, використовують перевірені маркетингові підходи, це розумно організований, структурований злочинний бізнес. По-перше, за всіма правилами новим клієнтам пропонуються безкоштовні пробники. По-друге, для бажаючих існують можливі різні форми заробітку. У тому числі – шляхом нанесення ось цих самих адрес на стіни, стовпи і тротуари – 20 гривень за одне розміщення, наприклад.

– Є покрокові рекомендації, як і де це краще робити, – пояснює екс-прокурор. – На першому місці – школи, навчальні заклади, центральні вулиці, стадіони, площі. Все на платній основі. Люди, які наносять ці написи, роблять це в найбільш людних місцях, там, де тусується молодь – зупинки, навчальні заклади, площі, великі спальні мікрорайони, шляхи міграції великих потоків людей в супермаркети і назад, і так далі. Логістика продумана. Людина, яка завдає напис, фотографує її та надає як доказ замовникам.

Некнижкові закладки

Після того як рекламу прочитав потенційний покупець, відбувається обмін повідомленнями за вказаними в ній контактами. Замість вуличного «є чо?» і всього подібного, тут – цілком цивілізований, навіть професійний, з точки зору того ж маркетингу, діалог.

– Вони нормально спілкуються. «Ваше місце, район», чи готові приїхати в інший. «Вибачте, через тиждень – зараз ми не працюємо по місту». Через тиждень вони йдуть з «Вайбера» в «Телеграм»: «Добрий день, у вас висить замовлення, можемо запропонувати інший варіант. На жаль, по Кіровограду зараз знову не працюємо, найближчим часом повідомимо вам ». Новинна розсилка прямо, – розповідає Жолонко, який неодноразово тестував зв’язок з продавцями під виглядом покупця.

Нарко_2

Найцікавіше, «закладка» і її пошуки, починаються після того, як замовлення зроблено і оплачено так само дистанційно – на банківську карту, через термінал або за допомогою будь-якого іншого сервісу електронних платежів. До речі, у багатьох випадках це може бути і шахрайство – не підеш скаржитися в поліцію, що тебе на покупці наркотиків «кинули».

– «Закладка» – щоб дотримати анонімність, виключити передачу товару-грошей з рук в руки, яку можна зафіксувати як факт збуту, це безпечно, – розповідає наш співрозмовник. – Оператор, встановивши з вами зв’язок, визначає приблизно місце, де вам зручно буде його забрати. І де зручно «закладати», не привертаючи уваги. Наприклад, який-небудь парк. Дилер абсолютно спокійно приходить туди, маючи можливість озирнутися, щоб нікого навколо не було, і закопує цю дозу на глибину 5-10 см під яким-небудь деревом. Або кладе між цеглинами, або у щілину коло воріт. Він фотографує це місце, йде і клієнтам по тих же каналах зв’язку повідомляє: можете забрати, наприклад, вулиця Павлика Морозова, будинок такий-то, п’яте дерево від входу.

Трапляються, звичайно, і курйози. Наприклад, в тому ж Миколаєві екс-прокурор з дружиною спостерігав картину: у центрі міста, стара вулиця, 10 осіб риють землю. І моторошно матюкаються при цьому – очевидно, дилер дав не надто точні орієнтири.

– Ми запитуємо у оточуючих: ви бачите, що відбувається? – розповідає Жолонко. – Кажуть: напевно, впорядковують. Вони не розуміють, що якщо копати викрутками в центрі міста, то навряд чи для того, щоб висадити квіти. 10 осіб, серед них – дві молодих дівчини. Оточуючі, яких це не торкнулося, просто не розуміють, що відбувається…

Системна проблема?

Головна заковика, схоже, навіть не у цьому, а у нерозумінні людей, яких безпосередньо стосується, за посадою. У всякому разі, адекватної реакції на появу нових форм старої загрози з боку правоохоронців їх колишній колега поки не бачить.

– Проблема інтернет-торгівлі наркотиками встала в повний зріст за останні роки, починаючи з 2014-го. Вплинула системна криза в органах, їх реформування – хвилі різних атестацій, звільнень тощо. Правоохоронці були деморалізовані, більше замислювалися про власне майбутнє. У 2015 році ВБНОН і УБОЗ «розганяють» повністю, були законодавчі нестиковки з повноваженнями по веденню оперативно-розшукової діяльності. Проблеми перехідного періоду затягнулися практично до сьогоднішнього дня. За цей період все це «чудо» розрослося, і сьогодні ми маємо те, що маємо, – упевнений колишній прокурор області.

На його думку, системність роботи правоохоронних органів в питаннях наркоторгівлі була підкошена. Об’єктивні причини стверджувати, що ними і сьогодні не займаються так, як слід було б, залишаються.

– Беремо показники боротьби зі злочинністю умовно за 10-20 останніх років, – пропонує Сергій Жолонко. – Загальна тенденція була така, що у структурі виявлених організованих злочинних груп в Україні до 50% займали справи про групи наркозбуту. Це те, що було завжди «під ногами», будь-який УБОЗ будь-якій області робив на цьому показники, і за це навіть лаяли, мовляв, виявляйте більше економіки, корупції, торгівлі людьми… Питання: де сьогодні ті помітні злочинні групи, які виявляються? Я не бачу ні по публікаціях, ні по відкритій статистиці, яка доступна. Цього немає, вони поодинокі.

Його слова побічно може підтвердити і автор цих рядків. Наприклад, в минулому році поліція відрапортувала про затримання в нашому обласному центрі наркоторговців, які працювали на виїзді – у мікроавтобусі, припаркованому у Гаю Десантників. Точно відомо, що ті ж люди, у всякому разі, представники тієї ж злочинної групи, яка багато років спеціалізувалася на торгівлі трамадолом в районі Миколаївки, сьогодні продовжують її вести, перемістившись далі за місто – на Лелеківку.

А буквально днями у новинах з’явилися повідомлення про те, що правоохоронцями в Олександрії порушено справу за фактом так званої зачистки міста від наркодилерів і наркозалежних якимись місцевими «робінгудами». Не за фактом діяльності наркодилерів, зауважте. Тим часом тільки громадськість, схоже, і б’є на сполох з приводу. І навіть намагається робити те, що повинні б робити люди в погонах.

– У Миколаєві я вперше в житті пішов на акцію протесту, бачачи непрофесійну роботу поліції і прокуратури, – каже екс-прокурор. – Коли місто було переповнене інформацією, всі все бачили, всі все розуміли, посеред білого дня з машини розкидали листівки з рекламою «спайсів», були готові вже як каву доставляти, до цього дійшло. Жителі одного з дворів побили учасників автоквеста – подумали, що це «закладники». Хазяїна одного з магазинів дістали, він встановив камери і навіть призначив нагороду за упіймання тих, хто наносить цю рекламу на стіни поблизу. Просто молоді люди, байкери, почали їх ловити, здавати. Реакція прокуратури була така – це справа поліції, а реакція поліції – вибачте, у нас поки експертиза, поки те-інше, підстав немає і так далі. Люди були відпущені, місто було шоковане. Це неправильний підхід. Як це справа поліції, якщо прокуратура – процесуальний керівник в кожній кримінальній справі поліції? Так виписаний Кримінально-процесуальний кодекс. І я говорю вже не з громадянської, а з професійної точки зору.

На думку Жолонко, щоб вести по-справжньому ефективну боротьбу з розповсюджувачами наркотиків, має бути створена потужна, фінансово забезпечена програма і повноцінна служба на державному рівні.

– Професіонали повинні заводити оперативно-розшукові справи, мати агентуру, щоб знали, де, хто, що в кожному конкретному районі, – вважає він. – Раніше це все знали дільничні, відповідно, хтось дахував, незаконно наживався на цьому, хтось виявляв, але всі все знали. Це існувало в режимі взаємного інформування. Зараз умовному потужному, системному дилеру наркотиків навіть нема до кого йти домовлятися! Для боротьби з корупцією у нас створені спеціальні органи, створюються спеціальні суди. Є проблема – нею займаються. У плані наркозлочинності такого ми не бачимо. Старі органи розігнані, нові – спеціальний департамент протидії наркозлочинності чисельністю 600 чоловік ліквідовано наприкінці минулого року. Його функції передані в центральний апарат і територіальні органи поліції на місцях. Ми ж маємо сищиків і слідчих національної поліції, які завалені «тєкучкою» – крадіжки, грабежі, вбивства, ми маємо прокуратуру, яка не зовсім справляється з процесуальним керівництвом. Вони фізично не в змозі тягнути щось ще. Потрібен системний підхід. Раніше ВБНОН був в кожному районі, зараз це кілька людей на кілька областей. Немає в Олександрії ВБНОНа, немає у Світловодську, немає у Кременчуці. Я, як громадянин, хочу бачити якийсь результат. Уважно стежу за всіма новинами, які генерує цей департамент, бачу, що виявляється, як виявляється, і не бачу головного – щоб взяли хоча б одну таку вертикально інтегровану систему збуту.

І якщо вже мова про вертикальні системи, значить, десь у них повинна бути «голова» або «голови». Наш співрозмовник, посилаючись на власний професійний досвід, констатує: велика хвиля наркоторгівлі через Інтернет пройшла свого часу в Росії, набагато раніше, ніж у нас. Причому українці їздили туди на «заробітки» саме в цій сфері тоді, і їздять зараз.

– Моя думка, припущення – все це пов’язано з війною на сході, і канали проникнення в основному йдуть звідти, – каже екс-прокурор. – Мені так здається. Спайси і подібне – думаю, що це Південно-Східна Азія і Росія. Це порти, залізниця, державний кордон. І це, мабуть, корупція. Борючись з наркозлочинністю, ми повинні мати на увазі, що корупційна складова тут дуже велика.

Контрольна закупівля

Замість післямови відзначимо: одна з численних спроб Сергія Жолонко встановити контакт з дилерами, які працюють на Кіровоградщині через описані вище схеми, і довести справу до готової закладки, увінчалася успіхом вже після того, як було записано це інтерв’ю – йому вдалося-таки купити наркотики через Інтернет. Тепер «м’яч» на боці правоохоронців. Далі буде…