Нові гроші для «сільгоспу»

«Україна-Центр»

Українські фермери тепер можуть зайняти грошей, по суті, тільки під власне чесне ім’я – чиновники кажуть про новий рівень відносин і нові можливості, а аграрії Кіровоградщини вже цими можливостями користуються.

Минулого тижня в обласному центрі презентували новий інструмент доступу до фінансових і матеріально-технічних ресурсів для сільськогосподарського бізнесу – аграрну розписку. Його впровадженням в нашій країні вже кілька років займається Міжнародна фінансова корпорація (IFC), член групи Світового банку, і Швейцарська Конфедерація спільно з нашими міністерствами аграрної політики і юстиції. Відповідні закони в Україні були прийняті майже п’ять років тому, проект «обкатувався» спочатку на території єдиною пілотної Полтавської області, потім був розширений на 8 регіонів країни і з 2018-го заробив вже на всій її території.

За своєю суттю аграрна розписка – це договір, за яким сільгоспвиробник бере гроші, добрива, техніку тощо у банку або іншого постачальника під заставу майбутнього врожаю. Те, наскільки принциповим є це нововведення, на контрасті пояснив на його кіровоградській презентації глава області Сергій Кузьменко, розповівши, як, будучи підприємцем-аграрієм, років 20 тому ходив з партнером в австрійський банк за кредитом:

– Нам сказали: хлопці, ви нам сподобалися, ми вам дамо хороший кредит, якщо ви дасте нам хорошу заставу. Ми хочемо, щоб ви ліквідну продукцію, соняшник або кукурудзу, поклали на елеватор, який належить іноземній компанії. Таким чином іноземний інвестор буде спокійний, що його в Україні не ошукають. Так було 20 років тому, за ці роки багато чого змінилося, і сьогодні ми говоримо, що український фермер, український сільгоспвиробник може отримати фінансування під власне ім’я, під чесне ім’я українського бізнесмена, який своєю розпискою гарантує, що він готовий повертати кредит. Це новий рівень відносин, нові можливості.

На думку керівника вони будуть сприяти розвиткові нашого здебільшого аграрного регіону, зокрема технічному переоснащенню сільгоспвиробників з усім, що випливає – кращими врожаями, більшими доходами, більшими надходженнями. Кузьменко зазначив також, що мова йде і про новий рівень відповідальності: не секрет, що Україна сьогодні потребує великих інвестицій, щоб стати європейською країною, а значить, «злякати» інвесторів ні в якому разі не можна.

Втім, самі аграрії цю саму відповідальність швидше вітають. У всякому разі, про це говорить Юрій Крутько, директор агрофірми «Славутич» з Бобринецького району, який оформив відразу дві перші розписки в нашій області: з «ОТП Банком» – на гроші, і з компанією «Ерідон» – на добрива.

Расписки_Крутько

– Це дисциплінує нас, там вказано, наприклад, що 1 листопада ми маємо з «Ерідоном» розрахуватися за добрива. Якщо я не розраховуюся і до якоїсь ми не прийшли мирної угоди, він іде до судового виконавця, мені описують урожай або рахунок. Тут бюрократії немає – 2-3 дня, і готово. Не треба йти в банк, оформляти, це 2-3 місяці може тривати. Не потрібна тверда застава, заставою є майбутній урожай – це великий плюс. Його не обов’язково страхувати, з «Ерідоном» ми не страхували, вони сказали: ми вам довіряємо, – каже він.

Страховку, як і інші додаткові витрати, українські аграрії, за словами Крутько, взагалі не особливо люблять. А банки часто «не люблять» їх самих – в основному як раз через брак заставного майна. На думку експерта, особливо аграрна розписка зручна для малого і середнього бізнесу. І наводить цікавий факт: в самій Європі вона не прижилася. Європа багатша, банківські кредити там набагато дешевші і простіші, і головне – у їхніх фермерів майна під застави цілком вистачає. А ось, наприклад, в аграрній Бразилії, близько 90% кредитних інструментів, які використовуються в сільському господарстві, – це якраз аграрна розписка.

Паралельно з введенням нових механізмів залучення грошей в сільське господарство держава, схоже, оптимізує і бюджетні дотації на його підтримку. Наприклад, якщо в минулому році на компенсацію ставок за кредитами для сільгоспників на всю Україну виділялося 300 мільйонів гривень, то в цьому – тільки 66. І давати їх будуть тільки тим, у кого оборот менше 20 мільйонів гривень. Господарство Крутько, наприклад, в цей коридор вже не потрапляє. Може, так воно й чесніше, адже аграрний бізнес в країні на сьогодні – один з найбільш рентабельних, ніде правди діти…

Детальніше про інструмент аграрної розписки та пов’язані з її запровадженням питання – у відео “СуСпільної платформи”, з яким можна ознайомитись на нашорму сайті за посиланням.