Політолог: у президента – найбільший «запас міцності»

Мешканці Кіровоградщини знову проголосували б за чинного президента, не хочуть перейменовувати область і нечітко визначились щодо НАТО. Про це говорять дані свіжого опитування – на початку грудня соціологи виміряли політичні настрої в регіоні, і днями представили громадськості результат.

Цифри, отримані в ході опитування Центрально-Української соціологічної лабораторії (ЦУСЛ), підтверджують, що центр країни залишається цілком адекватним барометром настроїв на всій її території. У всякому разі, вони з невеликими поправками на специфіку збігаються з тим, що представили в минулому місяці 4 провідні соціологічні організації України, опитавши 20 тисяч респондентів на загальнонаціональному рівні.

04_rejtyng-640x800

На чолі – глава

Один з найбільш показових моментів: при всіх плюсах і мінусах номінального лідера опозиції Юлії Тимошенко, та чинного президента країни Петра Порошенка, всій критиці щодо обох, наші люди альтернативи цим політикам поки не бачать.

Голосувати на виборах президента за Порошенка готові майже 24% опитаних жителів області, що визначилися зі своїм вибором, це грубо на 10% більше, ніж півроку тому. Тимошенко з 23% йде «ніздря в ніздрю». Лідер «Опозиційного блоку» Юрій Бойко замикає трійку лідерів з рівно вдвічі меншим результатом. Далі, від 8% і нижче – Ляшко, Вакарчук, Зеленський, Садовий, Гриценко, Саакашвілі…

Подібне ми бачили нещодавно на виборах в об’єднаних громадах області, де «Батьківщина» отримала великий пакет депутатів, але лідерами громад стали люди, так чи інакше пов’язані з президентською командою. Саме з децентралізацією, представленою як одна з найуспішніших реформ, експерти, в тому числі, пов’язують зростання підтримки Порошенко. У трійці лідерів рейтингу довіри, який також складався у ході опитування, наряду знову ж,з президентом – і голова обласної адміністрації. При цьому найвищий показник недовіри, майже 50% – у спікера Верховної Ради, а більше половини опитаних відзначили, що взагалі не знають голову «ради» обласної.

– Петро Порошенко сприймається, як рішучий антикризовий менеджер, дипломат у військової ситуації, – коментує результати дослідження кандидат політологічних наук Руслан Стадніченко. – Позитивно сприймають жителі області і європейський курс чинної влади. В нашій області ця підтримка базується ще й на якісному менеджменті, який здійснюється президентською командою, зокрема Головою ОДА Сергієм Кузьменко. Все це в сумі пояснює такі рейтинги.

Нащо та НАТО?

До речі, про курс. Хоча вступ України до Євросоюзу позитивно оцінюють майже 65% опитаних соціологами, їхній ентузіазм в питанні зближення з НАТО знижується. Дві третини респондентів станом на грудень не впевнені, чи варто вступати. Ще в червні таких було менше.

– Невизначеність виросла як за рахунок тих, хто був «за», так і тих, хто був «проти» вступу в НАТО, – констатує керівник ЦУСЛ, кандидат соціологічних наук Едуард Клюєнко. – Альянс поки не виправдав очікувань людей – зримої військової допомоги він не надав, а про ту, яку не видно, люди в більшості своїй поняття не мають. При цьому до Євросоюзу ставлення покращилося, а до митного союзу – погіршилося.

Кількість тих жителів області, хто хоче бачити Україну в складі ЄС, згідно з даними опитування, з червня зросла на цілих 10%. Серед можливих причин називають і початок роботи безвізового режиму – мовляв, багато людей з’їздили, подивилися, і захотіли. А ось остаточно декомунізувати область значна частина її мешканців не надто рветься – при всьому своєму єврооптимізмі. Майже 70% до можливого перейменування Кіровоградщини відносяться повністю або скоріше негативно.

Протестуй – не протестуй…

Ще більш однозначне ставлення учасників дослідження до ідеї «третього Майдану», яку за вже сталою традицією грудня розкручують в країні деякі сили. Якщо в червневому опитуванні за нову революцію висловлювалися 17% респондентів з області, то зараз – вже 12,5% .У національних дослідженнях ця цифра склала стільки ж, плюс-мінус десяті.

Чому люди не готові (до масових виступів, – авт.)? Ми бачимо, що так званий «Майдан 3.0» не наповнений ідеями, – каже політолог Руслан Стадніченко. – Задекларовано вже вкотре одна вимога, що повторюється – боротися з корупцією, але коли дивишся, хто там стоїть з цими закликами, виникає питання: як можуть люди, значна частина яких у владі вже по 10-20 років, обтяжені масою всіляких скандалів, боротися з цією самою українською корупцією? В країні складна ситуація, потрібно налагоджувати економіку, потрібні лідери, які чітко спроектують свою версію майбутнього. Я, наприклад, не почув чіткої версії майбутнього ні від одного з тих, хто очолює це протестне шоу сьогодні. Саме тому ми бачимо, що такі політики, як Тимошенко, наприклад, намагаються прямо себе з ним не асоціювати, підтримувати протестувальників, як то кажуть, «збоку». Криза ідей і криза людей – це те, що блокує підтримку публічних виступів громадян.

Точки зростання

Лідер «Батьківщини» уникає неоднозначної компанії через зрозумілі причини – у партії є шанс як слід зайти до рад будь-яких рівнів на найближчих виборах. А хороший «фарт», як відомо, важливо не злякати. Рейтинг партійних, як і президентських переваг, на Кіровоградщині очолюють «Батьківщина» і БПП «Солідарність», на парламентських або місцевих виборах в цьому грудні вони, за даними опитування, набрали б грубо по 20 і 15 відсотків. Далі, від 10% і нижче – ті ж «Опозиційний блок», «Самопоміч», Ляшко, «Наш край», Гриценко і т.п. Щоправда, це тільки серед тих, хто визначився. Кількість тих, хто не знає, за яку партію голосувати, коливається від половини на теоретичних виборах в Раду до 75% на місцевих виборах. Саме ці люди зроблять результат, прийнявши рішення ближче до справи.
На думку політолога, така «невизначеність» пов’язана, перш за все, з невисокою впізнаваністю і слабкістю місцевих лідерів багатьох політичних сил.

– Рейтинги будуть змінюватися за рахунок тих, хто сьогодні не визначився, і, на мій погляд, більший «запас міцності» – у чинного президента і його політсили, – упевнений Стадниченко. – Тому що у Юлії Володимирівни в основному сталий електорат, це люди, які вже багато виборів поспіль голосують «за Юлю», їх не стане набагато більше або набагато менше. На президента і БПП буде працювати «відкат» протестної активності, у якої зараз традиційний сезонний сплеск. З іншого боку, є доробок, пов’язаний з тим, що вдалося зберегти соціально-економічну та політичну стабільність, незважаючи на досить складні умови – як зовнішні, так і внутрішні. Стабільно працює вся вертикаль влади, місцеві адміністрації, не було в цьому році «бюджетиади», яка закінчується о третій годині ночі 31 грудня…

Та що б не казали вчені мужі, нам і без них зрозуміло, чому зараз люди не можуть визначитися. Не до того їм, заколисало вже спостерігати за «гойдалками» в телевізорі, газетах, інтернеті. На одній кнопці телевізора той же Саакашвілі – надія-реформатор, на інший – агент Кремля, півтора року Савченко – мало не ікона, наступні півтора – цілком карикатура, з одного боку Рабинович – правдоруб-опозиціонер, з іншого – другий «кошик для яєць» , і так далі. Ну, хто в цьому буде копатися, крім соціологів з політологами та журналістами, аж за півтора року до найближчих виборів? Та ніхто, хоч і в сам «день Ч». Адже питання реально лише одне у більшості, коли приходить час йти на дільницю і опускати в скриньку бюлетень: ми роботою задоволені, чи ні? Ось тоді і поміряємо – кожному за справами його…

Володимир Ханін.