Рік в номінаціях: х**-парад 2018

Протягом року що минає, в області та її центрі судили мерів, труїли собак, відпускали на свободу підозрюваних в організації замовного вбивства, вливали мільйони кредитних доларів в дірявий, як сито, водогін, штурмували ларьок і навіть «віджимати» комунальні підприємства.

Кажуть, історію потрібно пам’ятати, щоб не повторювати помилок і робити правильні висновки для майбутнього. Ми зібрали найбільш показове, розбили за номінаціями і нагадуємо – якраз з цією метою.

Фото - "Україна-Центр"
Фото – “Україна-Центр”

Справа на мільярд

Арешт сина нардепа Станіслава Березкіна, колишніх посадових осіб створеної ним компанії «Креатив» та керівників державного «Ощадбанку» в рамках кримінальної справи про можливе розкрадання 20 мільйонів доларів кредиту, став, напевно, найгучнішим «навколокорупційним» скандалом року, пов’язаним з Кіровоградщиною.

Були ще, наприклад, поліцейський чин з обласного центру, який викинув хабар з вікна автомобіля, тікаючи від СБУ, а на наступний день прийшов на роботу, де його і взяли. Або депутат райради, який взяв 5 тисяч доларів незрозуміло за що, визнав провину і відбувся в суді «легким переляком».

Але ситуація з Березкін показова і масштабами, і неоднозначністю. Самі фігуранти, апелюючи до доводів типу «навіщо компанії з мільярдним оборотом красти 20 мільйонів», заявили, що НАБУ і САП виконують роль колекторів і що будь-хто, беручи кредит в держбанку, може виявитися їхнім клієнтом. Як би там не було, переконати Раду зняти недоторканність з нардепа, який нібито все організував, прокурорам і слідчим не вдалося. А судді вже за день відпустили заарештованих під застави в десятки разів менші, ніж просили обвинувачі…

«Добриє внутрі»

Найгуманніший суд у світі нікуди не переїхав ні після розвалу країни, де цим виразом жартували, ні майже на тридцятирічному рубежі існування сьогоднішньої України як незалежної держави. Відзначаємо найбільших, як сказали б раніше, человєколюбцев 2018-го – наших суддів в цілому, тут когось одного виділити складно.

З недавнього, на всю країну пролунали – під домашній арешт відпустили підозрюваних в організації замовного вбивства на Великій Пермській в Кропивницького. Де кілер розстріляв іноземця посеред вулиці з очевидцями і камерами. Відпустили замовника і посередника, за версією слідства. Це від «десятки» до довічного.

– Під домашній арешт, за життя людини, – голова Національної поліції України Князєв в «Фейсбуці» написав.

Прямо перед цим в обласному центрі закінчилися судді, які не відмовилися слухати «справу Клюкіної», – колишню керівницю середньої ланки з обласної прокуратури вже три роки звинувачують в отриманні хабара. Процес «переїхав» до Знам’янки. Тим часом в Ленінському райсуді Кропивницького ніби як збираються заново слухати справу про жорстоке вбивство таксиста Євгена Орлова за участю неповнолітнього. Два роки минуло, судді хворіли, йшли у відпустки і на пенсію…

Незмивне

У 2018-му досягло «градуса кипіння» питання так званих закладок – наркоторгівлі через інтернет сайти й месенджери, все нові адреси яких наносять аерозольною фарбою на міські стіни, паркани, тротуари. Спочатку про це говорив тільки колишній прокурор області Сергій Жолонко і ми з його слів, до середини-кінця року резонанс досяг публічних заяв на рівні мера обласного центру та начальника обласної поліції. Прийшовши на цю посаду в червні Роман Козьяков на початку листопада сказав, що в питанні є зрушення. З власних джерел чули про декілька затриманих якраз у зв’язку з написами. Подивимося, як буде в новому році.

Не можемо не відзначити й особливо видатне зі «звичайного». У лютому за підозрою в кришуванні наркоторгівлі затримали двох високих чинів Олександрійського міськвідділу поліції – майора і підполковника. Джерела в СБУ стверджували, що вони цю саму торгівлю могли нібито і організувати, отримуючи по 10 тисяч в місяць зі збувальників. Справу в суд передали, але звинувачення в збуті наркотиків їм в результаті пред’явлено не було…

Позорище-2018

Тут без іносказань, воно і є. Всього три роки тому високопоставлені медики області раділи, як діти, – саме до нас переїхала з окупації частина Донецького національного медичного університету, нарешті будуть в області свої свіжі кадри.

І ось – на всю країну ревище. Іноземні студенти влаштовують публічну акцію, скаржаться на відсутність підручників, практики і обіцяної англійської мови викладання, мовляв, вчіть нормально або поверніть гроші. Приїхав проректор і каже: хлопці, погані новини – ваші гроші далеко не всі до нас потрапили, та й не факт, що ви в країні законно.

Розбірки між ректоратом, колишніми керівниками міжнародного факультету та фірмою-посередником, яка знаходить абітурієнтів за кордоном, тривають, в тому числі публічно. Неодноразово лунали слова «незаконна міграція», говорили про участь СБУ у розслідуванні, яке ведеться. Про цю історію ми точно ще поговоримо в 2019-му.

«Санітарне» звірство

Були в 2018-м речі взагалі «за межею». На початку літа Кропивницький порівнювали з шкуродерню, а під стінами міськради люди півгодини мовчали, щоб привернути увагу до вбивств бездомних і домашніх собак.

Повідомляли майже про дві сотні тварин, які болісно помирали у дворах та на вулицях різних районів міста від протитуберкульозного препарату, покладеного в їжу, і вісім кримінальних виробництв з приводу. Вже в липні про підозру оголосили 46-річній безробітній Юлії Шевцовій. В суді казала, що собаки, мовляв, кусали її родичів, та й користі ніякої від них немає. Їй загрожувало до 8 років за жорстоке поводження з тваринами. Суд дав 5 – умовно.

А в березні на вулиці Бєляєва мирний підприємець, який торгує товарами для бджільництва, серед білого дня дістав пістолет і почав з нього стріляти прямо через голову дівчинки, що проходила повз – як з’ясувалося пізніше, холостими, в бік бездомного собаки. До суду за розпочатим поліцією адміністративним провадженням ані заявника, ані свідків так і не викликали.

Адміністративні мери

Зате туди в 2018-м викликали мерів всіх трьох найбільших міст області – нечастий збіг. Як мінімум одного вже притягнуто до адміністративної відповідальності. За блокування руху автотранспорту навколо центральної площі Олександрії суд в жовтні постановив стягнути з міського голови Степана Цапюка, який віддав відповідне розпорядження, аж 500 гривень штрафу.

Його Світловодського колегу Валентина Козярчука в серпні постановили привести в зал суду примусово, якщо не прийде сам. Там теж протокол поліції, щось про незадекларований вчасно мільйон без малого гривень доходу, нібито від продажу торгівельного центру.

В обох і без того є про що подумати: у Козярчука – затяжний конфлікт з міськрадою та ультиматуми жителів, у Цапюка – акції протесту підприємців та закупівлі продуктів для дитсадків за завищеними цінами. Позов прокуратури про стягнення завданих міському бюджету збитків у сотні тисяч гривень мерія в особі управління освіти не підтримала.

А міського голову Кропивницького Андрія Райковіча в суд викликає колишній заступник Олександр Грабенко, звільнений в листопаді. Нібито його дії, пов’язані з договорами оренди, коштували міському бюджету 4 недоотриманих мільйона. Зараз намагається поновитися на посаді й отримати зарплату за час «вимушеного прогулу» …

«Віджим» на благо?

Ще один знаковий момент з комунальної сфери. У 2018-му потужності, які опалюють більшу частину підключених до «центральної труби» квартир обласного центру, вирішили забрати у фірми, яка орендувала їх останні 14 років. Кропивницький став, за винятком Києва, єдиним обласним центром, де на це пішли.

Увірвався терпець. Далеко не першим дзвінком стали відключення опалення житловим будинкам і дитячим садкам через те, що «Кіровоградтепло» не змогло забезпечити своєчасну оплату палива і отримати номінації від «Нафтогазу» двічі за минулий опалювальний сезон. Цієї зими робота без тих же номінацій на комерційному газі, який вдвічі дорожче, стала дзвінком останнім.

Процес «розлучення» не буде простим, але в наступну зиму місто має увійти вже з єдиним комунальним підприємством, єдиним центром прийняття рішень і єдиним тарифом. Його для підприємств такої сумарної потужності, як в результаті вийде, встановлює, до слова, НКРЕ в Києві, а не міськвиконком.

Недовимодернізувавший

Чи не менше, а може й більше, ніж про тепло, в 2018-му говорили і писали про воду, точніше – водогін. Ще точніше – про обласне підприємство «Дніпро-Кіровоград», що подає питну воду половині населення області в містах і селищах. Справа не тільки в тарифі, який знову виріс і ось-ось повинен вирости ще.

Справа, скоріше, в тому, що, наприклад, в Кропивницькому, де живе грубо половина абонентів підприємства, по вулицях текла вода, рвали труби цілий рік. На постійні пориви скаржилися як у віддалених районах – на Новій Балашовці, Кущівці, Новоолексіївці тощо, так і в самому центрі міста. Писали про ремонти «чопиком і хомутиком» та рекомендації замінювати ділянки водопроводу власним коштом громадян. Це з одного боку.

З іншого – в 2014-му був укладений договір про позику Світового банку на модернізацію обласного водоводу в цілому на астрономічну суму в 44,4 мільйона доларів. Ці гроші вже четвертий рік освоюють, в 2019-м закінчився пільговий період, борг потрібно повертати. Це будемо робити ми – за словами директора комунального підприємства Романа Ілика, саме тому в розрахунки для чергового підвищення заклали плановий прибуток.

Невиїзні

Такими вже практично стали всі ми, жителі однієї конкретної області. Залишати її територію автомобільними дорогами стає все більш ризикованим, і не легше від того, що проблема не на нашому боці. Ситуація парадоксальна: на Кіровоградщині в 2018-му вперше за багато років відкрили нову дорогу, об’їзну навколо Знам’янки, багато інших довели до розуму – хто їздить, той в курсі. За три останні роки в дорожні ремонти на території влили рекордні 3 мільярди.

Але нормально доїхати можна тільки до межі регіону. Про «підірваний» миколаївський напрямок не говорив тільки лінивий, писали в 2018-м і про «бетонку» в бік Одеси, не набагато краще в Полтавській або Черкаській областях. Що нам з тим робити, окрім, як залишати авто вдома і їхати потягом, якщо так вже потрібно, абсолютно незрозуміло. Не за сусідів же робити дороги?

Бюджетник року

Може, саме тому так мало гостей не те що з інших країн, а й з інших міст приїжджає на фестиваль «Кропивницький», який має офіційний статус національного. Якщо не брати до уваги учасників його програми, які їдуть заробляти цілком гідні гонорари.

Наприклад, телезірка 90-х Анжеліка Рудницька, яка, здавалося б, своє давно відспівала, в 2018-му виступила на центральній площі обласного центру за 100 тисяч гривень. В цілому поп-концерт в рамках фестивалю обійшовся державі майже в півтора мільйони, а весь фестиваль – уп’ятеро дорожче.

Детального звіту про витрати на організацію ніхто так і не побачив, але в новому році грошей буде ще більше. Дев’ять мільйонів, знову ж таки, з держбюджету – за словами ініціатора дійства, нардепа Олександра Горбунова з «Народного фронту».

Все відбудеться буквально за місяць до парламентських виборів. І це, безумовно, жодним чином не буде і раніше, звичайно ж, не було агітацією нас за нього за наш рахунок. Рахунок на 23 мільйони гривень платників податків за три роки. Декого з платників податків, щоб не «гуділи», з публічного звіту нардепа люди в камуфляжі зовсім недавно виводили і навіть виносили під руки з приміщення на повітря.

Ті ж самі та ларьок

Різного роду протистоянь за участю цих людей в глибокому тилу за останні роки було з надлишком. Але нічого більш безглуздого, ніж війна, оголошена цього літа ковбасному ларьку в обласному центрі окремими демобілізованими учасниками АТО, навскидку й не згадаєш.

За словами одного з них, він прямо з «передка», з-під Широкино, все кинув і помчав додому, коли дізнався. Дізнався, що біля однієї з зупинок хочуть пересувний ларьок м’ясокомбінату «Ятрань» замінити на більш зручну для клієнтів споруду.

Активісти в камуфляжі й цивільному з генератором, болгарками, шуруповертами напереваги билися з поліцією і корпоративною службою безпеки, лаялися з мером, який володіє підприємством, в соціальних мережах піднялася справжня свистопляска. А потім раптом усе скінчилося. Магазин працює, територія упорядкована, на клумбі висаджено квіти.

Подібної уваги жодна мала архітектурна форма в місті ні до, ні після того не удостоювалася – твердий факт. Тим часом, за даними соціології, кількість людей, які не довіряють армії, в Кіровоградській області за минулий рік зросла вдвічі. Кажуть, через використання людей в камуфляжі зокрема для політичного тиску…

Залізна логіка

Зрозуміло, що одним з головних трендів року, який закінчується, стали події року, який ось-ось почнеться. Вибори ж. Інтенсивність артпідготовки рекламними образами і смислами чим пізніше, тим густіше. В останні місяці й тижні зачастили і рейтинги. Одне з досліджень, зроблене соціологічною конторою з 25-річним стажем, дало абсолютно несподіваний контраст.

З одного боку, згідно з його результатами, якби вибори президента відбулися в найближчу неділю, то в першому турі більше всіх на Кіровоградщині набрала б двічі екс-прем’єр, чинний Президент – другий.

З іншого боку, голові обласної ради Олександру Черноіваненко, який очолює й обласну «Батьківщину», за даними соціологів, різною мірою довіряють близько 14% опитаних, більше половини відповіли «не знаю такого». Показник президентської вертикалі, голів обласної та районних державних адміністрацій – трохи більше і трохи менше 30% відповідно.

По всьому схоже, що ці два різних боки – лідера в телевізорі і представників на місці, не всі люди між собою пов’язують. Так що лауреати цієї номінації – вони навколо нас і серед нас. У когось всередині навіть. З новим роком!