Сміттєві «дрова» за хорватські євро

Кіровоградщина може стати третім регіоном України, де буде розміщений сучасний сміттєпереробний завод замкнутого циклу. А може й другим. Минулого тижня добро на відведення землі під будівництво такого підприємства дала міська рада обласного центру.

Про цю необхідність в місті говорили давно, але безпредметно. Тим часом міські звалища переповнені, та й показовий приклад європейського Львова з його сміттєвої проблемою не може не турбувати будь-якого міського жителя, мислячого хоча б у середньостроковій перспективі. Сьогодні хорватський інвестор готовий вкласти в проект близько 20 мільйонів євро, а у місцевих депутатів, журналістів та громадськості виник у зв’язку з цим цілий ряд питань. Відповіді на них ми й спробували знайти.

Що?

Головна особливість проекту, якому дала хід міська влада, – відходи для переробки не потрібно сортувати, це будуть робити на самому підприємстві. Не секрет, що у нас поки так і не прижилася практика, коли різне сміття, грубо кажучи, кидають у різні бачки. Саме це і було основною причиною того, що про його переробку тут говорили, але не робили. Раніше заводів такого типу просто не було.

42_Мусор_хорваты_могильник_2

На підприємстві, яке хочуть побудувати в околицях столиці області, будуть переробляти харчові відходи, пластик, папір, скло, гуму та інше. Четверту частину його готової продукції складе компост, майже половину – пресовані відходи алюмінію, пластику і паперу, і ще третина – горюча фракція. Існують котли української розробки, розраховані саме на таке паливо. У перспективі на таке опалення можна буде перевести, наприклад, місцеві садочки, школи, лікарні…

Потужність підприємства дозволить забирати для переробки все сміття в радіусі 100 кілометрів навколо нього. Тобто свої відходи сюди зможуть возити і район, і Знам’янка, і Олександрія.

Нещодавно український Кабмін «благословив» подібний проект адміністрації Харківської області – в одному з її районів через два роки планують запустити в тому числі лінію сортування сміття загальною потужністю 120 тонн на рік. У сусідніх Черкасах бізнесмени з Бахрейна і США ще півтора роки тому готові були взятися за будівництво заводу, який переробляв би 500 тисяч тонн, зокрема каналізаційні стоки, біосировину, сільськогосподарські відходи, і навіть виробляв би електроенергію.

Проте, реально працююче підприємство подібного типу в Україні поки тільки одне – завод «Енергія» в Києві, побудований чехами в уже далекому 1986 році. Тому у нас є всі шанси стати одними з перших в незалежній Україні – кіровоградський проект, по завіреннях інвесторів, може бути реалізований за рік.

Хто?

Устаткування і технологію переробки поставить хорватська компанія Tehnix, гроші в кредит ніби як готовий дати хорватський же банк реконструкції та розвитку, а державний «Укргазбанк» – надати під них гарантії. Називаються суми від 17 до 20 мільйонів євро. Безпосередньо будівництвом збирається зайнятися місцеве підприємство «Екобезпека-К», зареєстроване місяць тому зі статутним капіталом всього 1000 гривень. Саме цьому підприємству міськрада погодила відведення ділянки землі, і саме це викликало цілком логічні запитання.

Втім, пояснення тут досить просте: за законодавством закордонний інвестор не може орендувати землю в Україні. Тому під конкретний проект реєструє підприємство тут – це насправді вже усталена практика. Само собою, поки не пройдуть всі організаційні і дозвільні процедури, немає ніякого сенсу створювати тут компанію з солідним капіталом, офісом і штатом. Припустимо, будівництво на якомусь з етапів «зарубають» – що хорватам робити після цього з цим підприємством, приміщенням, працівниками?

На випадок, якщо щось піде не так не з нашого боку, у міста теж є страховка. По-перше, схвалений радою проект рішення передбачає надання ділянки площею 10 гектарів в оренду терміном на 25 років під будівництво сміттєпереробного заводу без права зміни цільового призначення. По-друге, ще на етапі обговорення в профільній депутатській комісії йшлося про те, щоб в майбутній угоді оренди вказати максимальний термін будівництва і здачі об’єкта в експлуатацію з урахуванням всіх можливих форс-мажорів – 24 місяці. У разі невиконання міськрада матиме право розірвати угоду в односторонньому порядку.

42_Мусор_хорваты_могильник_3

Де?

Ще одне важливе питання – про місце передбачуваного будівництва. Землю «Екобезпека-К» отримала на вулиці Аджамській, як раз там, де знаходиться сумнозвісний радіоактивний могильник. Його нещодавно розкопали «металісти», діставши з-під землі частину заражених цезієм контейнерів. Історія була резонансною, з кримінальним продовженням і поки без логічної точки у вигляді вироків або хоча б оголошення про підозру конкретним особам. Все це, звичайно, не може не викликати занепокоєння.

– Це відпрацьований глиняний кар’єр, – пояснює Родіон Владов, начальник міського управління земельних відносин. – У цегельного заводу колись там була сировинна база. Там залишилося 50 га відпрацьованих земель. Десь 10 га, може, навіть менше – ось ці поховання, про які говорять. Вони зобов’язуються залити це все бетоном – ті, хто буде будувати завод. Вони беруть в оренду 10 гектарів.

І, нарешті, ще одне важливе питання: чи готові інвестори сміттєпереробного заводу взятися за міське звалище, сьогоднішній стан якої загрожує в майбутньому серйозними проблемами, подібними до львівських? Відповідь на нього дасть тільки час і те, чи стане досвід їх співпраці з мерією обласного центру позитивним для обох сторін.

У всякому разі, безпосередньо завод, про який йде мова, буде використовувати «свіже» сміття, тобто, по суті, звалище собою замінить. На сьогодні мова йде про те, що підприємці готові розглядати можливість санації та рекультивації існуючого полігону для побутових відходів в подальшому. Якщо все «зростеться».

Андрій Трубачев