Університетська зимівля: Чого не вистачає?

“Україна-Центр”

Поки держбюджет фінансує потреби вишів на лічені відсотки від потреби, одні заробляють, впроваджують енергозберігаючі технології та працюють, а інші під різними «соусами» розпускають студентів на час холодів – до весни. На Кіровоградщині такий, щоправда, лише один. 

 23011808

Після того як частина найбільших університетів країни пішла на фактичні канікули більше ніж на два місяці, розгорівся неабиякий скандал. ЗМІ пишуть про те, що такого, мовляв, не було навіть у 90-ті, а профільне міністерство киває на оборонку.

Резонанс

Першими про зимові канікули довжиною в літні через проблеми з опаленням заявили найбільші ВНЗ Одеси – ОНУ ім. Мечникова, юридична академія, академія харчових технологій та інші. Пізніше стало відомо, що «гуляють» також Національний університет харчових технологій в Києві, Львівська політехніка та національний університет імені Івана Франка…

Але найбільше збудження громадської думки викликала ситуація у столичному університеті імені Шевченка, який вважають одним з флагманів вітчизняної освіти. Все почалося з поста енергетичного експерта Андрія Геруса в соціальній мережі «Фейсбук».

– Київський національний університет імені Тараса Шевченка розпустив студентів до весни. Причина – відсутність коштів для оплати за тепло і електроенергію. Формально це називається «дистанційне навчання». Але всі розуміють, що ані методики дистанційного навчання, ані кваліфікації для дистанційного навчання у них немає. Ну, читайте книги, вирішуйте завдання. У студентів свої плани: трохи відпочити, трохи підзаробити. Думаю, і по деяким іншим університетам така ж ситуація, – зокрема, написав він.

Відлуння почало поширюватись, а журналісти, блогери і самі студенти – піднімати в публічній площині незручні питання. Наприклад, про те, за що люди платять одну з найвищих в Україні цін за контрактне навчання, за які послуги університету платить держава, якщо два місяці студенти будуть «самонавчатися», і найголовніший – куди діваються всі ці гроші. Багато писали про величезні корпуси радянського зразка, опалювати які нераціонально дорого, про необхідність заміни систем опалення в закладах освіти і інші подібні речі.

Те, що «дистанційка» в Шевченка – швидше виправдання, ніж академічна необхідність, фактично підтвердив у своєму коментарі директор департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки Олег Шаров. За його словами, всім вузам України бракує коштів на оплату комунальних послуг, тому вони, мовляв, структурують навчальний процес так, щоб зменшити ці витрати.

– Корінь всього цього досить простий. З 2014 року головним пріоритетом є безпека і оборона. Не було б війни на сході, я думаю, коштів на комуналку в наших вузів би вистачило, – також заявив чиновник.

Вуз вузу різниця

Дійсно, хоча загальнонаціональне обговорення ця ситуація викликала тільки зараз, проблеми з фінансуванням вищої освіти в країні були завжди. Скарги на холод в аудиторіях як київських, так і кіровоградських університетів лунали і раніше, а те, що хтось міг би назвати маніпуляціями з графіком навчального процесу, в нашій області почалося ще до війни. Восени 2013 року вперше офіційно «замерз» Кіровоградський (зараз – Центральноукраїнський) національний технічний університет.

– Ситуація серйозна, тому перед усіма вузами стоїть питання економії, – заявив тоді його ректор Михайло Черновол в офіційному коментарі. – Одним із напрямів енергозбереження є зміна графіка навчального процесу. Літні канікули триватимуть два місяці: липень-серпень. Навіть раніше таких канікул Не було через практику. Зараз літню практику ми зміщаймо на зиму. Зазвичай зимова сесія починається в січні, після Різдва, і триває три тижні. У зв’язку з тим, що в умовах кредитно-модульної системи більшість студентів здають сесію «автоматом», на іспити за розкладом приходять, як правило, тільки то студенти, хто хоче Отримати підвищену оцінку. Їх не багато. По суті, використовувати для сесії три тижні – нераціонально. Тому ми прийняли рішення Скоротити зимову сесію в одного тижня, а два тижні, що залишилися використовувати для практики.

Загалом, у кого «дистанційне», у кого – «практика», питання в українських реаліях є до фактичного наповнення обох понять. Університет з тих пір так і працює – відповідно до оприлюдненого на офіційному сайті ЦНТУ графіка освітнього процесу, зимова сесія в цьому навчальному році проходила в листопаді-грудні. Потім – канікули практично до кінця січня і практика. Заняття мають відновитися тільки 5 березня.

Хоча ректор тоді і начальник департаменту МОН зараз говорили про «всі вузи», ситуація в них насправді дуже різна. Наприклад, у Центральноукраїнському державному педагогічному університеті імені Винниченка знайшли інші способи енергозбереження, окрім зміни графіка навчального процесу.

– В цьому році поставили систему регулювання тепла у всіх корпусах – не вимикаємо опалення, щоб ремонти не «вбивати», вікна пластикові кругом, – каже його ректор Олег Семенюк. – Економимо за рахунок енергозбереження і цілком спокійно можемо собі дозволити провести зимові канікули, щоб студенти не святкували Різдво і старий Новий рік у коридорах. Проблеми, звичайно, є. Якщо пам’ятаєте, ми були найбільшим боржником за тепло влітку, про це всі писали. Це пов’язано з тим, що в літні місяці Міністерство освіти не передбачає фінансування на вузи – в цьому році по нулю копійок стояло на червень, липень і серпень за світло, тепло і так далі. Потім, в жовтні-листопаді, прийшло 4 з чимось мільйони, ми їх віддали і покрили все. У нас було два тижні новорічних канікул до 14 січня, зараз студенти вийшли на сесію до 20-30-го, потім тиждень канікул, і 5 лютого вже виходять на заняття. У минулому році ми робили місяць зимових канікул – проводили сесію трохи раніше, до Нового року закривали. Не було переносів, по суботах не працювали, просто зменшували лютневі канікули, переносили все на січень.

Ніяких «відхилень» немає і в Кіровоградській льотній академії НАУ – там вже почалися заняття. За словами начальника академії Сергія Неділька, виш, де навчається багато іноземних студентів, не пішов шляхом внесення змін до графіку, йому є чим платити за тепло і світло. «Ми накопичили трошки», – констатує він. З 15 січня вчаться і на медичному факультеті № 2 Донецького національного медичного університету, який другий рік працює в обласному центрі Кіровоградщини. На питання про гроші його декан Петро Сидоренко відповідає в унісон з начальником «льотки»: те, що дає держава, – це 2%, решту виш заробляє.

Зовсім без державного фінансування вирішує свої питання приватний Технологічний інститут імені Роберта Ельворті, в який реформувався колишній Кіровоградський інститут комерції.

– Ми за все платимо, у нас тепло – санінспектори приходили, робили заміри, все відповідно до норм. Ми працюємо. Зараз йде сесія, занять як таких немає, але студенти приходять, здають іспити, у кого коли, приходять на консультації – зараз ось сидить дві групи. А з 15 лютого починається другий семестр, – каже в. о. ректора Ігор Василенко.

Повна картина

В цілому, за словами начальника Управління освіти, науки, молоді та спорту Кіровоградської обласної державної адміністрації Володимира Таборанского, проблеми, подібні до тих, що виникли в столичному університеті імені Шевченка, стосуються тільки тих вузів, які фінансуються з державного бюджету, тобто університетів і академій .

– У нас є заклади, які фінансуються з обласного бюджету, хоча знаходяться у державній власності, – уточнює він. – Це п’ять вузів, які нам з 1 січня передали – кіровоградський будівельний коледж, коледж механізації, коледж харчування і торгівлі в Кропивницького і два політехнічних коледжі – в Олександрії і Гайвороні. Вони мають необхідний ресурс для того щоб проводити опалювальний сезон відповідно до свого плану роботи. Є у нас ще третя категорія – обласні заклади, які такими були і залишаються. Це педагогічний коледж і училище культури в Олександрії, музучилище в Кропивницького і медколеджу в Кропивницького і Олександрії. Вони також мають повний фінансовий ресурс. Вищі заклади мають автономію, вони самі визначають план своєї роботи – коли канікули, коли сесія, коли виробниче навчання, а коли теоретичні, аудиторні заняття.

Загалом і в цілому не такий страшний вовк – там, де хочуть працювати повноцінно, знаходять способи і можливості це робити, незважаючи на традиційно убогий бюджетний «пайок». Втім, так було завжди, причому не тільки і не стільки в галузі вищої освіти…