Як олександрійці виграли у «Баварії» та «Ліверпуля»!

Якщо хтось подумав, що це жарт, то він помилився! Бо саме під такими назвами команди подали заявки на участь у відкритому чемпіонаті міста Олександрії з міні-футболу (фут-залу), присвяченому пам’яті Олександра Грінера. Отже, знайомтесь, «Ліверпуль» – це команда з Головківки, а «Баварія» – з міста Олександрії. У першому турі цього чемпіонату «Ліверпуль» програв «Гвардійцю» з рахунком 6:7, а «Баварія» поступилася «Десятому сектору» – 7:10. Обидві команди-переможниці з міста над Інгульцем.

Та про все по порядку. Перш за все хочу сказати, що з Олександром Грінером я дуже багато років, до самої його смерті, був у добрих приятельських стосунках. Свого часу він добре грав у футбол, виступаючи за олександрійський «Шахтар» та кіровоградську «Зірку», а потім тренував футболістів. Він потрапив у ДТП та помер у лікарні у розквіті сил… Але ми пам’ятаємо цю особистість, про що свідчать й щорічні меморіальні змагання на його честь. Доречи, Сашко був старшим братом. Я також добре знаю Валерія Грінера – середнього брата, який теж непогано грав у футбол та молодшого – Юрія – відомого в Україні та за її межами тренера з боксу, який продовжує виховувати молодих, але вже добре відомих боксерів. З обома братами Грінерами я й зараз у теплих дружніх стосунках, адже СПОРТИВНА СОЛІДАРНІСТЬ – ЦЕ ДУЖЕ Й ДУЖЕ ВЕЛИКА СИЛА!

– Так що це за змагання? – питають нетерплячи читачі. Саме таке питання я й задав їх головному судді Віктору Федану, що працює адміністратором молодіжної команди ПФК «Олександрія». Ось, що він розповів.

– Цей зимовий турнір вже давно став традиційним. Його організовує відома в нашому місті людина – голова міської федерації футболу Ігор Павлович Костиря. Як правило, участь у ньому беруть аматорські спортивні колективи з Олександрії та району. От й цього разу заявилося дванадцять команд. Деякі з них мають досить дивні назви. Я назву усіх, але з початку розповім про формулу змагань, що проводяться за правилами фут-залу, або, інакше кажучи, міні-футболу. Отже, всі команди поділені на дві групи. Умовно кажучи, це група А та Б. В цих групах кожна команда зустрінеться з кожною, тобто усі вони обов’язково зіграють між собою. По чотири найкращі з кожної групи й розіграють фінальну пульку, а це чвертьфінал, півфінал та фінал. В підсумку ми виявимо команду-переможцю змагань. Турнір розпочався 15 січня, а завершиться 26 лютого. Ігри відбуваються по неділях. Тобто, протягом семи вихідних днів глядачі будуть спостерігати за перебігом подій у цьому захоплюючому турнірі. Доречи, зустрічі відбуваються з 12-ї до 18-ї години у спортивному залі гімназії імені Тараса Шевченка (колишня перша школа – автор).

– Так от. У групу А, згідно з жеребкуванням, потрапили «Аметист», «Жменька», «Десятий сектор», «Політехнічний коледж», «Баварія» – всі з міста Олександрії та одна команда з району, а саме – «Спарта» з Нової Праги. У групу Б увійшли – «Купець», «Гвардієць» – з нашого міста та команди району – «Агродар» – Березівка, «Сатурн» – Червона Кам’янка, «Ліверпуль» – Головківка. Приємною несподіванкою стала участь у змаганнях команди держслужбовців Олександрійської районної державної адміністрації – «Райдержадміністрація», де капітаном дуже відома у краї людина – Віталій Миколайович Згама, що плідно працює першим заступником голови цієї самої райдержадміністрації. Доречи, держслужбовці свою першу зустріч з «Агродаром» виграли з рахунком 8:5. Мені запам’ятався дуже продуктивний гравець у переможців, який виступав під красномовним номером двадцять один. Після матчу я поцікавився хто цей виконавець, що так добре грав. Виявилося, що це Сергій Макаренко, який працює заступником голови районної ради. Впевнений, що він так добре й працює, як грає у футбол, бо люди такого складу характеру завжди все роблять ґрунтовно.

– Ось й все, якщо коротко, про цей популярний турнір. Як казав Шерлок Холмс: «Все просто, доктор Ватсон!», – посміхаючись завершує свою розповідь Віктор Федан. Та одразу наражається на мої питання.

– Вікторе Ярославовичу, а буде нагорода переможцю змагань?

– Звичайно! Завдяки зусиллям голови нашої міської федерації футболу Ігоря Костирі, якого я вже згадував, за залучені кошти придбано дуже красивий кубок, який буде перехіднім. Щороку на таблицю, що є на кубку, будуть заноситися рік змагань та назва команди-переможниці. Вважаю, що це добра ідея.

– Своїми очима бачив у залі доволі багато вболівальників. Як робився промоушен (від англійського promotion – просування – автор) турніру?

– Дійсно, глядачів у залі було чимало. Це сталося завдяки нашим оголошенням у ЗМІ задовго до початку змагань. Скажу більше, перебіг подій буде висвітлюватися у різних друкованих та електронних виданнях, що теж додасть глядачів – шанувальників фут-залу.

– Й останнє запитання, з Вашого дозволу. Хто допомагає Вам у суддівстві?

– Дуже вдячний за це запитання. Нема змагань без суддівства. От й у цьому меморіальному турнірі задіяні справжні фахівці з футболу. Це судді, інспектори, тренери з футболу, колишні футболісти: Сергій Ткаченко, Олександр Перепелиця, Володимир Максимов, Юрій Романов. Доречи, особливих зауважень до суддівства після першого туру не було. Будемо намагатися й далі працювати чесно та адекватно реагувати на всі події, що відбуваються на майданчику. Користаючись нагодою, запрошую всіх земляків на цікаві та динамічні матчі з міні-футболу!